Фото ілюстративне: freepik
Попри четвертий рік повномасштабної війни, економічний тиск і втому суспільства, українці продовжують системно підтримувати армію та прифронтові громади. Обсяги пожертв залишаються значними, однак сама модель волонтерства помітно змінюється. Вона стає менш емоційною і більш адресною, менш хаотичною і більш структурованою.
Про це свідчить аналітика платформи Опендатабот, оприлюднена до Міжнародного дня волонтера.
За даними Опендатабот, у середньому українці щомісяця перераховують 2,95 млрд грн на волонтерські «банки» в Monobank. Загалом за 11 місяців 2025 року через цей інструмент зібрано 32,47 млрд грн.
Щомісяця донати на банки роблять близько 1,8 млн людей. Водночас середня сума пожертви дещо зменшилась і становить 392 грн, тоді як торік вона дорівнювала 413 грн. Аналітики пов’язують це зі зростанням кількості самих зборів. У 2025 році щомісяця відкривають близько 169 тисяч нових банок, що на 14 відсотків більше, ніж раніше.
При цьому все більше зборів створюють одні й ті самі люди. Якщо торік власників банок було близько 116 тисяч на місяць, то нині їх уже 136 тисяч.
Загальна сума пожертв на банки у 2025 році скоротилась на 19 відсотків, однак це не свідчить про зниження готовності допомагати. Радше йдеться про зміну способу цієї допомоги.
Паралельно з банками суттєво зросли надходження до великих благодійних фондів. United24, «Повернись живим» та Фонд Сергія Притули разом зібрали 105,87 млрд грн, що на 37 відсотків більше, ніж за три попередні роки разом.
Директор Фонду Сергія Притули Андрій Шувалов пояснює цю динаміку так:
«Щороку фандрейзинг стає складнішим передусім через економічні фактори. Люди та бізнес працюють у непростих умовах четвертого року повномасштабної війни, і це природно впливає на динаміку донатів. Попри це, українці продовжують підтримувати Сили Оборони».
Станом на початок грудня 2025 року у Реєстрі волонтерів Державної податкової служби України зареєстровано 11 792 особи. За рік реєстр зріс лише на 11 відсотків, тоді як у 2024 році кількість офіційних волонтерів збільшилась у півтора раза. Водночас у 2025 році з реєстру було виключено 136 осіб.
Це свідчить про завершення періоду різкого зростання та перехід волонтерства у більш стабільну фазу.
Загальноукраїнські тенденції простежуються і на рівні Кам’янського. Згідно з відповіддю Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на інформаційний запит КамPress, станом на 16 грудня 2025 року у місті зареєстровано 58 офіційних волонтерів. Для порівняння, наприкінці 2024 року їх було 48, а у 2022 році лише 18.
Таким чином, за три роки кількість волонтерів у Кам’янському зросла більш ніж утричі. Частка міста у загальній кількості зареєстрованих волонтерів Дніпропетровської області становить 6,5 відсотка.
Водночас ці цифри відображають лише тих, хто офіційно став на облік у податковій службі. Реальна кількість людей, які допомагають військовим, гуманітарним штабам або збирають кошти для конкретних підрозділів, значно більша.
У фонді «Повернись живим» пояснюють ці зміни трансформацією самої війни і суспільства:
«Ми не можемо сказати, що рівень донатів знизився, втім відзначаємо певний перерозподіл. Сьогодні майже у кожного в родині є хтось, хто безпосередньо перебуває у війську. Відповідно, замість донату на фонд, рідні очікувано спочатку закривають потребу конкретного військового».
Крім того, економічна ситуація змушує людей обережніше ставитися до витрат, однак навіть невеликі регулярні пожертви залишаються критично важливими для оперативного реагування на запити з фронту.
На тлі цих процесів держава вперше офіційно звертає увагу не лише на окремих волонтерів, а й на громади загалом. 7 грудня 2025 року Президент України підписав Указ №920/2025, яким запроваджено почесну відзнаку «Громада-рятівник».
Вона присуджуватиметься територіальним громадам, жителі яких масово надають гуманітарну допомогу, підтримують Сили оборони та беруть участь у зміцненні обороноздатності держави. Кабінет Міністрів має розробити положення про цю відзнаку та порядок її присудження.
Четвертий рік великої війни не приніс зникнення донатів чи волонтерства. Він приніс зміну їхньої форми. Менше гучних кампаній і більше щоденної роботи. Менше спонтанних рішень і більше відповідальності. Менше емоційного піку і більше довготривалої стійкості.
Українці продовжують допомагати. Просто роблять це інакше.
Юлія Шепілова
