Без адреси — поза законом. Верховний Суд підтвердив обов’язок замовників державних закупівель вказувати точне місце робіт

Зображення створено за допомогою ШІ

Закон України «Про публічні закупівлі» уже давно зобов’язує замовників чітко зазначати місце виконання робіт чи надання послуг. Але на практиці ця вимога часто ігнорувалася — у тендерах замість конкретної адреси можна було побачити формулювання на кшталт «місце виконання — територія громади» або «відповідно до документації».

Тепер Верховний Суд нагадав: це не просто неточність, а порушення закону.

Верховний Суд: формулювання «вулично-дорожня мережа міста» — незаконне

9 вересня 2025 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі №420/7882/21, якою підтвердив висновок Держаудитслужби щодо порушення замовником вимог Закону.

Йшлося про тендер Управління дорожнього господарства Одеської міськради. У документації місце виконання робіт було визначено загальною фразою: «м. Одеса, вулично-дорожня мережа».

ДАСУ встановила, що це суперечить пункту 6 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», де чітко вказано:

«У тендерній документації зазначаються такі відомості: (…) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги».

Після оскарження замовником припису ДАСУ справу розглянули суди трьох інстанцій. І саме Верховний Суд поставив крапку:

«Незазначення у тендерній документації конкретних місць надання послуг з поточного ремонту вулично-дорожньої мережі призводить до прямого порушення принципів відкритості, прозорості та мети здійснення публічних закупівель, оскільки як контролюючі органи, так і громадськість у такому випадку фактично позбавлені можливості здійснити контроль за використанням бюджетних коштів, оцінити якість виконання ремонтних робіт та їх фактичне виконання», – йдеться у постанові.

Таким чином, Суд не створив нової вимоги — а лише підтвердив те, що в законі було давно, наголосивши на відповідальності замовників за її недотримання.

Що саме передбачає закон

Вимога про чітке зазначення місця виконання робіт міститься в Законі «Про публічні закупівлі». Крім того, Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Міністерства економіки №708, конкретизує цю норму.

У пункті 2 розділу II Порядку в редакції 2025 року сказано:

«Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури (…)».

Отже, замовник має вказувати конкретний об’єкт ремонту — наприклад, “вул. Центральна, 12” чи “міст через річку Суха Балка”, а не загальну територію міста.

Експерти: посилання “див. документацію” — теж порушення

Схожу позицію неодноразово висловлювали фахівці у сфері закупівель. Як пояснюють експерти порталу «Радник у сфері публічних закупівель», навіть посилання на тендерну документацію без конкретики в оголошенні є порушенням.

«ДАСУ у випадку зазначення в оголошенні про проведення відкритих торгів інформації щодо місця надання послуг, наприклад: “Україна, відповідно до документації”, встановлює порушення пункту 3 частини 2 статті 21 Закону, оскільки в такому випадку замовник зазначає в оголошенні про проведення відкритих торгів тільки посилання на інший документ. Таке місце, на переконання аудиторів, повинно бути зазначено саме в оголошенні про проведення відкритих торгів».

Інакше кажучи, навіть якщо адреса є в тексті документації, але не відображена у полі «Місце надання послуг» в системі Prozorro — замовник порушує вимоги закону.

Висновок: стара норма — нова увага

Постанова Верховного Суду від 9 вересня 2025 року не змінила законодавство, але нагадала про його обов’язкове дотримання.
Закон давно вимагає, щоб у тендерній документації було чітко вказано місце виконання робіт чи надання послуг, — однак багато замовників ігнорували цю вимогу, обмежуючись формулюваннями на кшталт «в межах міста» або «відповідно до документації».

Тепер суд поставив крапку в цьому питанні:

  • такі фрази не відповідають закону;
  • у полі «місце надання послуг» має бути конкретна адреса або назва об’єкта;
  • відсутність адреси є офіційно визнаним порушенням.

Хоча постанова не запроваджує нових санкцій, вона закриває можливість для замовників ігнорувати закон.
Суд підтвердив: якщо в тендері немає точної адреси, це порушення, яке Держаудитслужба має право фіксувати і вимагати виправити.
А в разі відмови виправляти — на замовника може чекати адміністративна відповідальність і штраф до 51 тисячі гривень.

Адже без конкретних адрес — немає прозорості, контролю й довіри до використання бюджетних коштів.


Юлія Шепілова

Реклама:
0
Буду рада вашим думкам, прокоментуйте.x