Фото: unsplash.com
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень у місті Кам’янське спостерігається стійка тенденція до зростання кількості рішень про розірвання шлюбу. Якщо у 2021–2022 роках показники коливалися у межах 800 справ на рік, то вже у 2023–2024 роках вони перевищили тисячу, а за перше півріччя 2025 року було ухвалено 512 подібних рішень.
Це зростання викликає низку запитань: які соціальні, економічні чи правові чинники сприяють збільшенню розлучень? Чи справді ключову роль відіграє війна та вимушена міграція жінок за кордон? Це – спроба комплексного аналізу, покликаного дати відповіді на ці запитання.
Як видно зі статистики, у 2023 році кількість розлучень зросла майже на 31 % порівняно з 2022 роком. У 2024 році показник залишився на рівні 2023-го, а перше півріччя 2025-го демонструє тенденцію до подальшого зростання: за шість місяців уже понад половини минулорічного обсягу рішень.
Внаслідок повномасштабної агресії в Україні понад 3,7 млн осіб були змушені переїхати всередині країни, а ще близько 6,8 млн – виїхати за кордон. Серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО) приблизно 60 % – жінки, а серед біженців за кордоном близько 76 % – жінки та діти.
Розрив емоційних зв’язків. Тривала розлука, невизначеність щодо безпеки рідних та побоювання за майбутнє не сприяють збереженню стосунків.
Економічний тягар. Сім’ї стикаються з втратою стабільного доходу, витратами на переміщення, винайм житла, що підсилює стрес і конфлікти.
Психологічний тиск. За даними ООН, дві третини домогосподарств відчувають тривогу, депресію чи надмірний стрес через економічну нестабільність і страх майбутнього.
Зростання насильства. Гендерно зумовлене та домашнє насильство в Україні зросло на 36 % після 2022 року, що сприяє розриву шлюбів.
Таким чином, війна й вимушена міграція створили низку чинників, які безпосередньо підірвали стабільність шлюбних стосунків.
Хоча війна є однією з найпотужніших динамік, не слід ігнорувати інші структурні та соціальні тенденції:
Зміна соціальних норм і гендерних ролей. У довоєнні роки традиційні уявлення про шлюб були міцніші, але сучасне покоління вимагає більшої емоційної та фінансової рівності в сім’ї. Жінки дедалі рідше готові залишатися в дисфункційних стосунках, маючи можливість заробляти або отримувати соціальну підтримку.
Цифровізація та полегшений доступ до інформації. Онлайн-консультації психологів і юристів, а також соціальні мережі сприяють більшій поінформованості про права та можливості розлучення, а судова реформа та діджиталізація судочинства спростили процедуру подачі та супроводу справ.
Економічні фактори. Зростання цін, безробіття та інфляція посилюють фінансовий тиск на сім’ї, підсилюючи конфлікти. Скорочення державних субсидій та соціальних виплат змушує обидві сторони шукати вихід із формальних шлюбних відносин, щоб уникнути додаткових зобов’язань.
Демографічні зміни. Середній вік вступу в шлюб зростає, а кількість повторних шлюбів збільшується – це корелює з вищим рівнем розлучень. Зменшення загального числа шлюбів (низький демографічний попит) змінює структуру статистики: розлучень на одну родину зараз більше, ніж раніше.
Якщо не впровадити системні заходи (доступ до консультацій, субсидії, програми відновлення сімейних стосунків), тенденція до збільшення розлучень у Кам’янському та загалом в Україні може тривати.
