На вулицях нашого міста вивіски «швидких грошей», як-от «ШвидкоГроші», давно стали частиною буденного пейзажу. Проте за яскравим маркетингом ховається системна криза, масштаби якої виходять далеко за межі фізичних офісів, переміщуючись у цифрову площину та залишаючи за собою мільярдні борги.
Згідно з останніми даними платформи «Опендатабот» станом на 1 квітня 2026 року, українці за минулий рік взяли 8,6 мільйона мікропозик на загальну суму 56,76 млрд грн. Хоча кількість самих кредитів зросла лише на 3%, загальний обсяг ринку збільшився на 10%, що свідчить про одну тривожну тенденцію: позики стають більшими, а вибиратися з них стає дедалі важче.
Середня сума позики сьогодні становить 6 600 грн. Проте динаміка всередині року демонструє: якщо на початку року середній чек складав 5 780 грн, то в кінці року вже 7 670 грн.
Найбільш приголомшливим є зміщення термінів кредитування. Ринок зафіксував «бум» мікропозик, взятих на строк від 2 до 3 років — їх кількість зросла аж у 36 разів. Те, що раніше позиціонувалося як швидка допомога на кілька днів, перетворюється на довгострокову фінансову залежність.
Загальна заборгованість перед мікрофінансовими організаціями (МФО) наразі становить 27,65 млрд грн. Для порівняння, на початок 2023 року цей показник ледь сягав 8 млрд грн.
Поки борги населення зростають, прибутки десяти найбільших МФО країни за минулий рік склали 1,8 млрд грн, збільшившись у 1,6 раза. Лідером за доходом став «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (CreditKasa) із 3,32 млрд грн, а за чистим прибутком — «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (ШвидкоГроші), який отримав 470 млн грн. У нашому місті саме ця мережа є найбільш помітним представником індустрії, хоча більшість інших гравців агресивно працюють через мережу інтернет.
Зростання прибутків МФО часто базується на агресивній практиці нарахування відсотків, які в рази перевищують саму суму позики. Адвокат Анатолій Пономарьов, коментуючи ситуацію, зазначає, що судова практика дедалі частіше стикається з абсурдними вимогами кредиторів.
«Все частіше МФО звертаються з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитом, у якому відсотки перевищують тіло кредиту в 5-10 разів! В адвокатській практиці приблизно 70 % усіх справ, де позивачем є МФО або факторингова компанія є таке “завищення”», — стверджує Пономарьов.
За словами юриста, МФО вважають таку практику нормальною, проте українське законодавство стоїть на боці здорового глузду та захисту прав споживачів.
Адвокат наголошує на важливості пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Згідно з ним, умови договору є несправедливими, якщо вони встановлюють вимогу щодо сплати споживачем «непропорційно великої суми компенсації (понад п’ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов’язань за договором».
«Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права», — підкреслює Анатолій Пономарьов.
Мікрозаймова ситуація демонструє небезпечну трансформацію фінансових інструментів. На думку експерта, надмірні відсотки спотворюють саму суть кредитування.
«Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов’язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором», — резюмує адвокат.
Для мешканців нашого міста, чиї прізвища вже стали частиною статистики, це є показником, що у суперечках із МФО закон часто на боці людини, а не фінансової корпорації.
Юлія Шепілова
Ілюстрація: hand.istoriya.v.ua
