Ілюстрація: freepik
60% боргів за комунальні послуги в Україні завершуються без реального стягнення, хоча формально вважаються активними. Дніпропетровська область входить до трійки регіонів з найбільшою кількістю таких справ. Про це свідчать дані аналітики Опендатаботу.
Станом на початок листопада 2025 року в Єдиному реєстрі боржників зафіксовано 794 604 активні провадження щодо боргів за комуналку. З них понад 476 тисяч (60%) завершені «у глухий кут» – виконавцям не вдалося стягнути жодної гривні, хоча борги продовжують обліковуватися в системі.
За даними аналітики, найбільша кількість боргів за комунальні послуги зосереджена на: Харківщині, Дніпропетровщині, Миколаївщині, Полтавщині, Сумщині.
Тобто Дніпропетровська область посідає друге місце в Україні за кількістю боргових проваджень.
Кількість боргів зростає щороку. Наприклад, у січні 2021 року їх було 344 565, а у листопаді 2025 року – вже 794 604.
Лише за 2025 рік українці накопичили 194 тисячі нових комунальних боргів, і дві третини з них досі відкриті (132 578).
Аналітика демонструє, що борги за комуналку – це не лише проблема людей з низькими доходами чи молоді.
Понад половину нових проваджень у 2025 році відкрито проти жінок – 55%.
Антирекорд також належить жінці: 71-річна пенсіонерка з Миколаївщини, проти якої цього року відкрито 28 проваджень за борги за електроенергію. Усі вони завершені через неможливість стягнення. Борги залишилися, а провадження поповнили статистику «мертвих справ».
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт № 14005, який передбачає автоматичне внесення боржників до реєстру та заборону продажу або дарування майна до погашення боргу. Також документ передбачає пришвидшення накладення арештів на активи.
Приватний виконавець, к.ю.н. Андрій Авторгов пояснює поширений у соцмережах хайп навколо документа:
«Частина гучних заяв навколо проєкту ґрунтується на нерозумінні чинного законодавства: адже Єдиний реєстр боржників працює з 2017 року, а стягнення на єдине житло, за певних умов, було можливо й раніше. Новий законопроєкт фактично повертає норми, які вже існували раніше, та полегшує життя боржникам тим, що одразу після сплати боргу виконавче провадження буде автоматично закрите, а боржник – виключений з ЄРБ».
Попри дискусії, механізм вилучення єдиного житла суттєво не зміниться: це як і зараз буде можливе лише за боргу понад 20 мінімальних зарплат (160 тисяч грн) і лише з участю органів опіки, якщо у житлі прописані діти.
Детальніше про законопроєкт № 14005 ми вже писали раніше – прочитати матеріал можна за посиланням.
Отже, аналітика Опендатаботу показує системну проблему: більшість боргів за комунальні послуги в Україні накопичуються й не підлягають реальному стягненню. Регіони з активними бойовими діями та великою кількістю виселених громад, зокрема Харківщина та Дніпропетровщина, фіксують найбільше таких справ.
Із ухваленням законопроєкту № 14005 правила можуть частково змінитися, але експерти попереджають: впроваджувати нові механізми слід обережно, адже ефективність виконавчої системи і так залишається критично низькою.
Юлія Шепілова
