Фото з телеграм-каналу “Транспорт Кам’янське”
У Кам’янському триває підготовка до закупівлі нових трамваїв українського виробництва, однак поки контракт реалізується, місто змушене підтримувати рухомість того, що залишилося з радянських і пострадянських часів. 15 липня в системі Prozorro з’явилася закупівля на запчастини для старих моделей трамваїв — зокрема, для моделей Т-3, КТМ-8, Т-3М. Деякі з цих вагонів, можливо, продовжують працювати на міських маршрутах і перевозити пасажирів, незважаючи на вік, пошкодження, постійні ремонти й моральне зношення.
Цей матеріал — про те, як Кам’янське тримається на плаву завдяки болтам, пантографам і фібрі, поки чекає на вагони нового покоління.
У специфікації до нової закупівлі — типові, але вкрай необхідні деталі. Дві пари пантографів для трамваїв Т-3, два дверних механізми для КТМ-8, 200 контактів ГРК, 50 болтів до редукторів і 300 фібр дверного механізму Т-3М. Без кожної з цих позицій рух трамваїв зупиняється — або тому, що не відкриваються двері, або тому, що вагон не під’єднується до контактної мережі.
Це не технічне оновлення, не модернізація — це елементарне підтримання життєдіяльності системи, яка багато років працює на межі зношення.
Фото з Вікіпедії трамваю КТМ-8
У 2024 році Кам’янське уклало контракт із українським виробником ТОВ «Татра-Юг» на постачання нових трамваїв. Сума угоди — понад 14 мільйонів євро. Фінансування здійснюється за рахунок кредиту Європейського інвестиційного банку в межах програми «Міський громадський транспорт України II». Повна реалізація контракту триватиме до 32 місяців. Це означає, що нові вагони можуть надійти в місто до 2027 року.
Поки ці трамваї ще на кресленнях і виробництві, Кам’янське змушене утримувати старий рухомий склад у працездатному стані, навіть якщо це виглядає як латання дірок.
Наразі в місті експлуатується 32 трамваї. Точний перелік моделей, які перебувають на маршрутах, не оприлюднено, однак більшість із них — вагони чеського виробництва, найімовірніше — Tatra T3SU, які Кам’янське почало отримувати ще з 1970-х років. Масові поставки тривали у 1972–1988 роках, і ці вагони стали основою міського транспорту в радянський період. За даними з Вікіпедії, востаннє місто отримувало трамваї в 2020 році — тоді Кам’янське поповнилося 5 вагонами Tatra T6A5, які прибули з Праги.
На вагонах можна побачити номерні позначки на кшталт 2022, 2024, 2027 — це не рік випуску, а лише технічний номер вагона. У коментарях містяни зазначають, що деякі вагони мають дірки в підлозі, поламані сидіння та зношені амортизатори. Це — результат багатьох років експлуатації, за яких заміни рухомого складу фактично не відбувалося.
Фото з телеграм-каналу “Транспорт Кам’янське”
Новенькі трамваї виробництва «Татра-Юг» уже бували в Кам’янському — у ролі тестових моделей. Зокрема, 10 червня 2015 року в місті проходила обкатка трамвая Tatra-Юг К1 №2014 після заміни заводських візків на ходову частину від Tatra Т3М, оскільки нові виявились «жорсткими та не практичними». У 2017 році на лінії випробовували Tatra К1М6, який сьогодні курсує маршрутами Києва та Одеси — сучасний низькопідлоговий вагон із просторим салоном. Але жоден із цих трамваїв не залишився в нашому місті.
У коментарях під відео на офіційному TikTok-акаунті КП «Транспорт» мешканці обурювались: «Шкода, що такий гарний трамвай не залишився в Кам’янському», «Їжджу на трамваї №3 — на підлозі дірка», «Давайте відкриємо збір, щоб місто купило нові вагони?».
У відповідь підприємство пояснює: «А колії міняти? 100 метрів трамвайних колій коштують 1,1 мільйона гривень».
Проблеми з технічним станом трамваїв — не просто естетика чи комфорт. Це питання безпеки. Найстрашніша трагедія в історії трамвайного руху Кам’янського сталася 2 липня 1996 року. Через відмову гальм трамвай КТМ-5М3 №1044, що рухався маршрутом №2А, з’їжджаючи вниз вулицею Чапаєва (нині — Гетьмана Дорошенка), врізався в будівлю на перехресті з проспектом Аношкіна. Загинули 34 особи, ще близько 100 отримали травми.
Через двадцять два роки, 13 березня 2018-го, ситуація практично повторилась. У трамвая №664, який перевозив близько 100 пасажирів на маршруті №2, відмовили всі три системи гальмування під час спуску проспектом Свободи. Завдяки реакції водійки Наталії Пілютикової вдалося уникнути трагедії — вагон зупинили в екстреному режимі. Наступного дня цей самий вагон був знову випущений на лінію, де знову зламався — цього разу через знеструмлення.
З 2015 року в Кам’янському діє система супутникового моніторингу. Усі трамваї оснащені GPS-трекерами. У 2016 році на зупинках почали з’являтися електронні інформаційні табло, які показували час прибуття транспорту. Усього таких табло встановили 35, але через крадіжки залишилось 30. З 2018 року вони передані на баланс КП «Інформаційні системи».
З 1 квітня 2025 року вартість проїзду у трамваї складає 8 гривень. Вартість місячного проїзного квитка — 288 грн.
Згідно з фінансовим планом КП «Транспорт» на 2025 рік, підприємство працюватиме із запланованим збитком, що офіційно дозволено рішенням виконкому. Причина — зростання витрат і неможливість повного покриття витрат за рахунок тарифів.
Загальна сума доходів підприємства у 2025 році передбачена на рівні 205 млн грн, із яких:
Витрати ж заплановано у розмірі понад 210 млн грн, зокрема: на оплату праці, на електроенергію, газ, паливо, на технічне обслуговування, ремонт і запчастини, решта — податки, страхування, адміністративні витрати.
Таким чином, очікуваний дефіцит складає близько 5,3 млн грн. При цьому підприємство зобов’язане скорочувати борги, забезпечувати безперебійну роботу транспорту та шукати нові джерела доходу, тобто заробляти не лише на перевезеннях. Це може включати надання технічних послуг, рекламу, оренду тощо — хоч у звіті конкретні джерела не розкриваються.
Фінплан також ставить акцент на раціональному використанні обігових коштів і зниженні собівартості перевезень, що стає дедалі складнішим завданням в умовах постійного подорожчання запасних частин, ремонтів і електроенергії.
Трамвайна система Кам’янського — одна з найстаріших в Україні. Вона була відкрита ще 1935 року і з того часу пережила війну, повоєнну відбудову, радянську індустріалізацію, розпад СРСР, трагедії, оптимізацію та цифрову трансформацію. Сьогодні ця система — символ наполегливості, технічного компромісу і постійної боротьби за виживання.
Можна довго жартувати з приводу болтів і фібри, але допоки Кам’янське не отримає новий рухомий склад, старі вагони — це хребет транспортної системи. Ремонти — не розкіш, а спосіб уникнути транспортного колапсу.
І хай на корпусі написано «ČKD», а номер трамвая — «2024» не означає рік випуску, ті вагончики часто скриплять, часом ламаються, але досі везуть сотні пасажирів на день.
Юлія Шепілова
