Ілюстрація: www.freepik.com
У серпні 2025 року до Верховної Ради надійшов альтернативний законопроєкт №13548-1, який має на меті врегулювати обіг електронних сигарет в Україні. Це вже друга законодавча ініціатива за останній час, яка стосується цієї сфери. Попередній проєкт закону №13548, поданий 28 липня, передбачає повну заборону виробництва, імпорту та реалізації електронних сигарет, заправних контейнерів і рідин до них.
Якщо перший документ фактично ставить хрест на всьому ринку електронних сигарет, то новий проєкт зосереджений на обмеженні однієї конкретної схеми — «самозамісу». Йдеться про продаж наборів, які складаються з бази, нікотину й ароматизатора в окремих ємностях. Формально кожен компонент не є забороненим, але після змішування користувач отримує саме ту рідину, яку закон не дозволяє продавати.
Такі набори активно розповсюджуються в Україні, часто через спеціалізовані магазини, інтернет або навіть великі супермаркети. Щоб обійти закон, ароматизатор до набору часто не продають окремо, а додають “у подарунок”. Саме з такими схемами й планує боротися законопроєкт №13548-1. Він пропонує заборонити продаж і безоплатне розповсюдження не лише нікотину, а й харчових ароматизаторів, якщо йдеться про торгові точки, що реалізують продукцію для електронних сигарет. Порушникам загрожуватиме анулювання ліцензії.
Річ у тім, що з липня 2024 року в Україні вже діє заборона на реалізацію електронних сигарет зі смаками, окрім тютюнового. Проте на практиці ця норма майже не виконується. Магазини продовжують продавати готові рідини, або обходять обмеження через самозаміс. Формально продукція не порушує закон, але фактично — заборона не працює.
Паралельно на полицях деяких вейпшопів з’являються напої, жувальні гумки, солодощі з канабідіолом (CBD). Ці продукти, як правило, не містять психоактивних речовин, але, за інформацією лабораторії “Отава”, в Україні їхній правовий статус залишається невизначеним. Це ще один приклад, як ринок встигає швидше, ніж законодавець.
Така ситуація вже викликає запитання не лише до змісту законів, а й до здатності держави їх реалізовувати. Адже навіть найжорсткіші норми залишаються лише на папері, якщо немає дієвого контролю.
На цьому тлі варто поглянути на міжнародний досвід. У низці країн електронні сигарети вже повністю заборонені. Це, зокрема, Індія, Таїланд, Сінгапур і Бразилія. Причини — зростання популярності серед молоді та ризики для здоров’я. Водночас в країнах Європейського Союзу, США чи Австралії обрано іншу стратегію: дозволити, але жорстко регулювати. Наприклад, обмежується вміст нікотину, розмір картриджів, упаковка та реклама. У Великій Британії електронні сигарети розглядають як альтернативу курінню, хоча останнім часом і там запроваджують нові обмеження, аби вберегти підлітків від втягування у залежність.
Який шлях обере Україна — покаже найближчий час. Парламенту доведеться визначитись: вводити повну заборону чи вдосконалювати існуючі механізми контролю. Але навіть найкраще виписані норми нічого не варті без ефективного їх впровадження. А поки цього немає, електронні сигарети і далі лишаються доступними — хоч за законом, хоч “з-під полиці”.
Юлія Шепілова
