Проспект Свободи десятиліттями залишався формальною головною вулицею Кам’янського. Саме навколо нього у 1950-х роках сформувався новий адміністративний центр: тут зводили урядові установи, житлові будинки підприємств, громадські споруди. Архітектура тієї епохи надала проспекту виразного, урочистого вигляду, який місцями зберігся й сьогодні.
Фото: проспект Свободи, 1962 рік/nashreporter
Однак за останні роки в міському житті відбулася непомітна, але значуща зміна: роль «головної вулиці» в повсякденності містян перейшла до проспекту Шевченка. І хоча це не закріплено жодними офіційними документами, така зміна добре відчутна у реальному міському ритмі.
Проспект Шевченка — перпендикулярний Свободи — став точкою найбільших людських потоків. Увечері, особливо в районі ЦУМу та площі Калнишевського, тут завжди людно: молодь, сім’ї, старше покоління. Ця частина міста давно перетворилася на головне місце прогулянок і зустрічей.
Фото: cumdp.com.ua
З наших спостережень, у пʼятничний вечір кількість людей біля ЦУМу стабільно в рази більша, ніж у районі Dmart на проспекті Свободи. При цьому на Свободи є великий торговельний комплекс, заклади харчування та офісні будівлі, але саме вони не формують того рівня постійної активності, що характерний для Шевченка.
Це не означає, що проспект Свободи «порожній». Навпаки — він має доглянуті сквери, зручний громадський простір, широкий трамвайний коридор, інфраструктуру для родин. Однак його міський настрій інший — більш офіційний, стриманий і консервативний. А от проспект Шевченка сприймається як сучасна й енергійна вісь міського життя.
Фото: mis.dp.ua
Зміна центральності має під собою історичні передумови. Реконструкція ЦУМу та оновлення прилеглого простору фактично змінили інтенсивність руху людей у цій частині міста. З появою великих торговельних точок, кав’ярень та розважальних локацій проспект Шевченка почав притягувати дедалі більше мешканців. І це ознака статусу головної вулиці.
На проспекті Свободи комерції теж достатньо, але вона більш рівномірна, «розчинена». На Шевченка вона концентрована й створює відчуття активної центральної площі.
Фото: lib.kam.gov.ua
Історія з McDonald’s у Кам’янському почалася ще до повномасштабної війни. За інформацією, яку свого часу широко обговорювали публічно, мережа планувала відкрити заклад саме в районі проспекту Свободи. Згодом через безпекову ситуацію відкриття відклали на невизначений термін. Детальніше ми писали про це в матеріалі за посиланням.
Для міського простору поява такого «якоря» може мати відчутний ефект. McDonald’s у багатьох містах світу стає точкою високої концентрації людей, а разом із тим — стимулом для відкриття нових кав’ярень та дрібних бізнесів поблизу.
У Кам’янському це могло б стати саме тим імпульсом, який повернув би проспекту Свободи молодіжну увагу та нову хвилю підприємницької активності.
Наш аналіз показує, що для відновлення «главності» проспекту Свободи потрібна не тільки поява McDonald’s. Є три ключові фактори, про які зазначають архітектори та урбаністи:
Проспект має достатньо простору, щоб стати центром міського життя. Але без кількох сильних комерційних або культурних об’єктів людські потоки не зміняться.
Свободи має чіткий образ — урочистий, офіційний, стриманий.
Йому бракує іншого — легкого, молодіжного, розважального. Те, що дає проспект Шевченка.
Навіть невеликі зміни — події, літні тераси, уніфіковані вивіски, комфортне вечірнє освітлення можуть поступово збільшити кількість людей на вулиці.
Центральна вулиця Кам’янського поступово змістилася з проспекту Свободи на проспект Шевченка з трьох головних причин.
По-перше, змінилися людські потоки.
Після реконструкції ЦУМу та розвитку прилеглої площі саме Шевченка став природною точкою вечірніх прогулянок і зустрічей. За нашими спостереженнями, у пікові години тут у кілька разів більше людей, ніж на порівняльних ділянках проспекту Свободи.
По-друге, зосередженість розваг, кафе й торгівлі.
Парк, площа Калнишевського, торговельні точки, численні кав’ярні — усе це формує активне, «живе» середовище. На Свободи комерція є, але вона розосереджена, а вулиця має інший — більш офіційний і стриманий — характер, який менше стимулює міські зустрічі.
По-третє, зміна образу вулиць у свідомості містян.
Для більшості Кам’янчан проспект Шевченка став сучасною, комфортною та динамічною територією, тоді як Свободи зберіг образ адміністративної й консервативної осі міста. У міському житті саме цей психологічний аспект часто визначає, яка вулиця «головна» фактично, а не формально.
Формально проспект Свободи залишається головною магістраллю Кам’янського.
Фактично ж містяни сприймають «головну вулицю» як місце, де зосереджене життя і сьогодні це проспект Шевченка.
Поява McDonald’s може змінити цей баланс. Але саме по собі відкриття не гарантує трансформації. Потрібне комплексне рішення — і з боку міста, і з боку підприємців.
Проспект Свободи має потенціал знову стати місцем, де багато людей, подій і бізнесів. Чи стане він у майбутньому головною вулицею міста — залежить від того, чи зможе привабити людей так само сильно, як це нині робить проспект Шевченка.
Юлія Шепілова
