Фото ілюстративне: freepik
Мільйони українців, серед них значна частина молоді, виїхали за межі країни через війну та економічну нестабільність. У публічному дискурсі дедалі частіше звучить теза: «Держава інвестувала в цих людей, а тепер вони працюють за кордоном — отже, Україна втрачає мільйони». Чи справді це так?
Загалом, за оцінками уряду, за межами країни проживають до 6,2 млн українців. Станом на кінець червня 2025 року, майже 31 % українців, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС, — це неповнолітні: 16,5 % – хлопці, 14,9 % – дівчата.
Ці цифри означають не стільки прямі «фінансові збитки», скільки дефіцит людського капіталу. Держава справді фінансувала освіту, медицину та соціальні програми для цих людей, проте головна проблема в іншому: молодь і працездатні громадяни не беруть участі у внутрішньому ринку праці та не сплачують податки в Україні.
Центр економічної стратегії підрахував, що через дефіцит робочої сили економіка може втратити 3,1–4,5 млн працівників, а сукупні втрати за наступне десятиліття становитимуть близько 113 млрд доларів.
Інші оцінки говорять про щорічне скорочення ВВП на 3,9–6,3 % у порівнянні з довоєнним рівнем. Для розуміння: повернення лише 100 тисяч громадян додасть українській економіці близько 0,5 % ВВП.
Водночас говорити лише про «збитки» не зовсім коректно. За даними НБУ, ще до війни українські заробітчани надсилали додому понад 1 млрд доларів щомісяця. Сьогодні цей показник знизився, але все одно залишається суттєвим джерелом підтримки сімей та економіки.
Більше того, міграція має і «м’які дивіденди». Українці набувають за кордоном нових професійних навичок, знань та контактів, які можуть використати в майбутньому — як у разі повернення, так і для розвитку бізнесу на відстані.
Якщо говорити про конкретні цифри, то йдеться не про прямі втрати бюджету, а про втрачений потенціал. Україна справді фінансувала освіту та медицину для молоді, але головний виклик полягає у зменшенні кількості працездатних платників податків.
Тому точніше казати не «держава втратила гроші», а «Україна втрачає можливості розвитку».
Фахівці наголошують: ключ до відновлення — створення умов для повернення. Це і гідна робота, і доступне житло, і прозорі правила для бізнесу. Паралельно держава розглядає програми співпраці з діаспорою: підтримка дистанційної роботи на українські компанії, інвестиції в громади, обміни студентами та науковцями.
Отже, Україна дійсно зазнає втрат через виїзд молоді — перш за все у вигляді дефіциту робочої сили та зменшення ВВП. Але це не безповоротні «мільйони збитків»: еміграція також приносить країні грошові перекази, знання і зв’язки. Питання в тому, чи зможе держава запропонувати достатньо стимулів, аби молоді українці поверталися додому і реалізовували свій потенціал саме тут.
Юлія Шепілова
