Чим ми дихаємо? У Кам’янському немає жодної діючої системи онлайн-моніторингу повітря

Фото: www.freepik.com

Витираю підвіконня щодня. Не тому, що я маніячка чистоти, а тому що до ранку все стає чорним. У місті витає пил. Графіт у повітрі, чорна кіптява на вікнах, важкий запах на вулицях. Ми в Кам’янському звикли до цих “ароматів” ще з дитинства. Але найстрашніше те, що ми навіть не знаємо, наскільки все погано прямо зараз. Бо в 2025 році ми досі не можемо дізнатися, чим дихаємо.

Кам’янське — лідер антирейтингу забруднення

У 2024 році Кам’янське стало лідером антирейтингу міст із найбільш забрудненим повітрям в Україні. За офіційними даними, індекс забруднення атмосфери (ІЗА) досяг 13,9 — це найвищий показник серед усіх обласних центрів і великих міст.

Діаграма: cgo-sreznevskyi.kyiv.ua.

SaveEcoBot: «Дані застарілі»

Ми спробували перевірити ситуацію на сьогоднішній день через SaveEcoBot – єдиної в Україні екологічної системи, яка поєднує дані про поточний стан довкілля, про забруднення, забруднювачів та інструменти захисту довкілля. І отримали холодний душ, коли вирішили подивитись “що там у Камʼянському”:

«Дані щодо якості повітря застарілі. Останній розрахунок проводився 09:00, 3 червня 2025 року».

Немає актуальних замірів. Немає індексу якості повітря. Немає навіть натяку на свіжу інформацію.

Чому так? SaveEcoBot пояснює можливі причини: несправність станцій, закриття доступу до даних або припинення передачі інформації. Але який із цих варіантів стосується Кам’янського – невідомо. У публічному просторі повідомлення про це відсутні.

AirVisual: Кам’янського просто немає

Спробували перевірити ситуацію на глобальній карті моніторингу якості повітря AirVisual (IQAir). І от сюрприз: даних з Кам’янського там немає зовсім. Найближча точка з показниками – Дніпро.

Місто з понад 200 тисячами мешканців – поза світовими екологічними радарами. Жодної активної станції, яка передавала б дані про повітря в міжнародні системи.

Скріншот www.iqair.com

Основні забруднювачі в Кам’янському відомі кожному: ними є підприємства чорної металургії, коксохімічної галузі та хімічної промисловості. Найбільшими забруднювачами, зокрема, є ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат”, ПрАТ “ЮЖКОКС”, ПрАТ “Дніпровський коксохімзавод” та АТ “ДНІПРОАЗОТ”, а також дрібні підприємства, які спалюють усе, що горить.

Це місто, де заводи годують половину населення, а викиди фактично не контролюються. Люди роками викладають у соцмережах фото диму, чорного снігу, запилених балконів.

Станції є. А доступу — немає

Журналісти КамПрес знайшли офіційний звіт за період 21.05. – 31.05.2025, згідно з яким у Кам’янському дійсно функціонують пости спостереження за станом атмосферного повітря:

  • чотири неавтоматизовані пости (вул. Січеславський Шлях, пл. Визволителів, пр. Свободи, пр. Перемоги),

  • дві автоматизовані станції (вул. Освітня та пр. Аношкіна), які перебувають на балансі КП «Центр екологічного моніторингу» Дніпропетровської обласної ради.

Ці пости регулярно фіксують перевищення допустимих концентрацій шкідливих речовин:

  • пил – у 2 рази вище ГДК,

  • формальдегід – у 3,7 рази,

  • фенол, аміак, оксид вуглецю, двооксид азоту – також із перевищеннями.

Однак ця інформація існує лише у вигляді закритих звітів. Вона не публікується в реальному часі й не передається до відкритих систем моніторингу, таких як SaveEcoBot чи IQAir. Тобто люди просто не мають доступу до неї.

У порівнянні з іншими містами — прірва

У Києві – понад 40 сенсорів якості повітря. У Дніпрі – понад 10 активних точок, багато з яких оновлюють дані щогодини. У Кривому Розі працюють як стаціонарні пости, так і громадські сенсори.

А Кам’янське – місто з потужною промисловістю – залишається сліпою плямою на карті моніторингу.

Для наочного порівняння надаємо скріни Камʼянське+Дніпро – Київ – Україна.

Екологічна програма існує. Але її ефективність — під питанням

У місті діє «Екологічна програма Кам’янського на 2021–2025 роки». У документі прямо зазначено:

“Несприятливі екологічної умови для життєдіяльності населення
та негативний стан навколишнього середовища міста Кам’янського, високі
показники захворюваності та смертності мешканців міста є основною
проблемою, на вирішення якої спрямована ця Екологічна Програма.”

Програма передбачає:

  • оснащення пунктів контролю приладами — 1,5 млн грн з міського бюджету;
  • полив вулиць для зниження пилу — 200 тис. грн;
  • забезпечення доступу до інформації про стан довкілля — 290 тис. грн.

Навіщо відстежувати стан повітря?

Бо це — питання здоров’я, а не просто «екології для галочки». Інколи стан повітря видно неозброєним оком — чорна кіптява, пил на балконі, різкий запах. Але найнебезпечніше — невидиме. У дні, коли забруднення критичне, варто обмежити фізичну активність, не виходити з маленькими дітьми чи людьми з астмою. У деяких містах люди звіряються з індексом якості повітря так само, як з прогнозом погоди. А у Кам’янському — наче всі звикли, що інакше не буде. Але це не норма. Контроль — дає змогу вчасно реагувати і берегти здоров’я. А ще — це перший крок до змін.

Ми надіслали запит до міськради

Редакція КамПрес офіційно звернулася до Кам’янської міської ради з інформаційним запитом. Ми просимо відповісти:

  • чи працюють автоматизовані станції моніторингу в Кам’янському?
  • чому їхні дані не передаються у відкритий доступ?
  • чи планується інтеграція із SaveEcoBot або іншими системами?
  • хто відповідає за публічну доступність цієї інформації?

Про результати відповіді ми повідомимо окремо.

Що можна зробити

Найгірше – це не сам факт забруднення, а невидимість цієї проблеми для містян. Ми не можемо контролювати те, про що не маємо інформації.

Є кілька реальних кроків:

  • вимагати публікації даних у відкритому доступі.
  • встановлювати локальні сенсори як від громад, так і від бізнесу.
  • створити карту забруднення на основі реальних вимірювань.
  • вести громадський моніторинг і збір візуальних доказів (фото, відео, пости в соцмережах).

Підсумок

Кам’янське не просто дихає брудом. Кам’янське дихає наосліп.

Станції є, перевищення фіксуються, але мешканцям про це не повідомляють. Поки влада закриває очі, ми вдихаємо речовини, які перевищують норми у 2–3 рази.

І поки це вважається нормою – ми живемо у місті, де дихати небезпечно. Але небезпеку маскують бюрократією.


Юлія Шепілова

Реклама:
0
Буду рада вашим думкам, прокоментуйте.x