Фото ілюстративне: www.grandviewlodge.com
У Кам’янському нещодавно стався трагічний випадок. У ніч із 11 на 12 січня у сквері в районі Дніпробуду було знайдено тіло жінки. Цю інформацію редакції підтвердила Олена Тімченко, старший інспектор із комунікації Кам’янського районного управління поліції. За її словами, особу померлої встановлено, а тіло направлено для проведення необхідних експертиз з метою з’ясування причини смерті. Водночас місцеві мешканці району припускають, що причиною смерті могло стати переохолодження. Цей випадок знову порушує питання безпеки людей у холодний період та важливості превентивних заходів.
Про механізми переохолодження в ефірі Громадського радіо розповів Володимир Курпіта, генеральний директор Центру громадського здоров’я.
«Температура тіла регулюється нашими внутрішніми силами під впливом зовнішнього середовища. Коли температура зовнішнього середовища знижується, нам потрібно більше енергії, щоб компенсувати цей дефіцит. За певних умов цієї енергії не вистачає, через це виникає переохолодження».
Медично переохолодження фіксується тоді, коли температура тіла знижується нижче 35 градусів.
«Переохолодження — це медичний термін, який класифікується у залежності від зниження температури тіла. Ми пам’ятаємо, що стандартно вона 36,6–37 градусів, якщо вона знижується менше 35 — це вже переохолодження».
Важливо, що небезпека виникає не лише при сильних морозах.
«Переохолодження зазвичай виникає, коли є висока вологість, коли є сильний вітер. Воно може виникати не тільки при температурі –14 чи –18, але також, наприклад, при +4, якщо ці дві умови дотримуються».
В Україні ризики, пов’язані з холодом, посилюються загальною ситуацією. Війна, пошкоджена енергетична інфраструктура, перебої з електропостачанням і опаленням — усе це робить вразливішими не лише бездомних, а й цілком соціалізованих громадян.
Медики наголошують: у таких умовах навіть коротке перебування на холоді без належного одягу або після фізичного виснаження може призвести до тяжких наслідків.
Володимир Курпіта наголошує: уникнути переохолодження можна, дотримуючись базових рекомендацій, які працюють навіть у складних умовах.
«Перше — це одяг. Краще одягатися у декілька шарів, але одяг має бути вільний. Не використовувати щось обтягуюче, бажано уникати штучних тканин. Краще використовувати натуральні — вовняні».
Окрему увагу варто приділяти відкритим частинам тіла:
«Нам потрібно захищати голову, кінцівки, ніс і вуха. Те, що може замерзнути найшвидше. Класична фраза “мама, я в шапці” є дуже актуальна».
Ще одне важливе правило — сухий одяг:
«Мати з собою запас одягу, щоб можна було вчасно переодягнутися, якщо ви зіпріли. Переодягання у сухий одяг, коли ви дісталися нового приміщення, є важливою складовою захисту».
І окреме застереження щодо алкоголю:
«Є така хибна думка, що алкоголь зігріває. Насправді ні. Алкоголь є дуже небезпечним у холодну погоду, оскільки люди не відчувають дії холоду і можуть нехтувати правилами безпеки».
Обмороження — це локальне ураження шкіри, і воно потребує не меншої уваги.
«Обмороження — це локальне ураження шкіри під впливом екстремальних температур. Якщо переохолодження — це загальний вплив на організм, то обмороження — це вплив на конкретну ділянку шкіри».
Перший тривожний сигнал — побіління шкіри:
«Шкіра стає блідою, не відчувається, з’являється оніміння. Це ознака того, що шкіра перебуває під впливом екстремальних температур».
У таких випадках медик радить не займатися самолікуванням, а звертатися до лікарів або викликати швидку.
Згідно з інформацією, оприлюдненою на офіційному сайті Кам’янської міської ради, рішенням міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затверджено перелік стаціонарних пунктів обігріву.
У разі зниження середньодобової температури повітря до –18°C у місті розгортають пересувні пункти обігріву:
Інформація оновлена 6 березня 2025 року.
Переохолодження — це не виняткова трагедія і не проблема «окремих людей». Це ризик, який у холодний період може торкнутися кожного, особливо в умовах війни, нестабільного енергопостачання та нічних морозів.
Знання простих правил, інформації про пункти обігріву та своєчасне звернення по допомогу — це те, що може врятувати життя.
Юлія Шепілова
