Фото: agrodream.com.ua
24 грудня держава планує провести серію аукціонів із продажу права на промисловий вилов водних біоресурсів у дніпровських водосховищах. Серед них – вісім лотів, що стосуються Кам’янського водосховища. Один із таких лотів передбачає можливість вилучення 381,677 тонни риби у 2026 році. Стартова ціна – 613 313 гривень.
Ідеться про право спеціального використання водних біоресурсів, яке держава реалізує через електронну систему Prozorro.Продажі. Формально процедура виглядає прозорою і чітко врегульованою законом. Водночас у локальному контексті Кам’янського вона викликає низку запитань, особливо з огляду на нещодавні невдалі спроби зариблення цього ж водосховища.
Згідно з інформацією, оприлюдненою в системі Prozorro.Продажі, лот для Кам’янського водосховища охоплює десятки видів водних біоресурсів. Серед них – карась сріблястий, лящ, тараня, судак, сом, щука, сазан, окунь, плоскирка, верховодка та інші. Найбільшу частку квоти становить карась сріблястий – понад 153 тонни.
Загальний обсяг вилову за лотом – 381,677 тонни. У документації зазначено, що це 8,36 відсотка від загального ліміту спеціального використання водних біоресурсів, встановленого для Кам’янського водосховища на 2026 рік. Самі ліміти затверджені наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України № 701 від 10 жовтня 2025 року.
Аукціон відбуватиметься у форматі трираундового англійського аукціону. Переможцем стане учасник, який запропонує найвищу ціну за право укласти договір на промисловий вилов.
Умови участі в аукціоні є жорсткими і деталізованими. Потенційний учасник має:
Окремо прописані обмеження для громадян і компаній, пов’язаних із Російською Федерацією. Також одна компанія або група пов’язаних осіб не може контролювати понад 14 відсотків загального ліміту вилову в межах одного водосховища.
Після перемоги на аукціоні користувач зобов’язаний сплатити вартість лота поетапно протягом року, отримати дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів і вести електронний журнал обліку вилову в Єдиній державній електронній системі управління галуззю рибного господарства.
Фінансова модель аукціонів має дві складові. Стартова ціна лота сплачується до місцевого бюджету як плата за спеціальне використання водних біоресурсів. Натомість кошти, отримані внаслідок підвищення ціни на аукціоні, надходять до державного бюджету.
Таким чином, громада формально отримує частину доходів від використання водосховища, але не бере участі в ухваленні рішень щодо обсягів вилову, строків чи конкретних виконавців.
Згідно з урядовою постановою Кабінету Міністрів України № 1347 від 22 грудня 2023 року, контроль за промисловим виловом здійснюється через електронні інструменти. Користувачі зобов’язані самостійно фіксувати обсяги вилову в електронному журналі, маркувати знаряддя лову та повідомляти про прилов червонокнижних видів.
Держава залишає за собою право перевірок і санкцій, однак сам механізм контролю є переважно документальним і постфактум, а не постійним фізичним наглядом на воді.
Цей аукціон з’являється на тлі іншої історії. У вересні КамPress уже писав про старт державних аукціонів на зариблення Кам’янського водосховища. Тоді йшлося про два тендери загальною очікуваною вартістю понад 4,2 мільйона гривень, які мали фінансувати випуск десятків тонн молоді товстолоба та сазана.
У повідомленні Держрибагентства це називали «історичним кроком» і підкреслювали, що зариблення здійснюється за рахунок коштів, отриманих від промислового вилову. Проте станом на сьогодні в системі Prozorro усі закупівлі щодо Кам’янського водосховища, мають статус «торги не відбулися».
Формально це означає лише те, що процедури не завершилися укладенням договорів. Причини можуть бути різними – від відсутності учасників до технічних нюансів. Однак у поєднанні з нинішніми аукціонами на вилов ситуація виглядає контрастно: право вилучати сотні тонн риби продається, а проєкти з її відновлення залишаються нереалізованими?
Цей матеріал не ставить під сумнів законність дій державних органів. Усі процедури базуються на чинному законодавстві, наказах міністерств і постановах Кабінету Міністрів. Водночас для Кам’янського водосховища виникає логічне питання балансу.
Держава детально регламентує, хто і за яких умов може ловити рибу у промислових масштабах. Але механізми повернення ресурсу у водойму, принаймні в цьому випадку, виявилися менш ефективними. Чи буде оголошено повторні тендери на зариблення і коли саме – наразі невідомо.
Кам’янське водосховище залишається одночасно об’єктом промислового використання, джерелом бюджетних надходжень і важливою частиною місцевої екосистеми. Саме тому питання не в звинуваченнях, а в послідовності державної політики, яка має враховувати не лише вилучення ресурсу, але й його реальне відновлення.
Юлія Шепілова
