Фото: unsplash.com
Що дитина — то історія. І не завжди щаслива. Уявіть: ваш син розпивав пиво та горілку на дитячому майданчику, дочка у чаті лаяла вчителя, а найменший замість мультиків надивився “Тік-Токів”, зробив вибухівку й травмувався. Усе це — не вигадки і не перебільшення. Це реальні випадки з Кам’янського, за які батькам довелося відповідати у суді.
Редакція проаналізувала судові справи, оприлюднені у 2025 році в Єдиному державному реєстрі судових рішень і з’ясувала, за які дитячі вчинки у Кам’янському батьки отримують адміністративні штрафи.
Найчастішою підставою для відповідальності залишається систематичне невідвідування дітьми навчальних закладів без поважної причини. Якщо учень пропустив понад 10 днів, поліція складає адмінпротокол. Втім, прогули — не найгірше, що трапляється.
Інша типова ситуація — втеча з дому або тривала відсутність дитини без нагляду дорослих. Один із таких випадків: 10-річний хлопчик не повернувся зі школи додому, а пішов мандрувати по лівобережжю. Знайшли його лише о 22:53. Батьки відповідали за «неналежне виконання обов’язків щодо виховання».
Та є й значно тривожніші історії. Ось лише частина:
У Ліцеї №11 15-річна школярка розпилила у класі газ із балончика «Терен-4». В іншій школі — 14-річна учениця матюкалася в онлайн-чаті, принижувала вчителя. Її батьків теж викликали до суду.
12-річний учень створив фейкового спам-бота й надсилав повідомлення про небезпеку — заради «приколу». А 13-річний хлопець ображав однокласників нецензурною лайкою, нехтував уроками та зривав навчання.
Інша 13-річна дівчина розпивала алкоголь біля багатоповерхівки, а 12-річний хлопець — пиво і горілку на дитячому майданчику в лівобережному парку.
Один хлопець курив у шкільному туалеті, інший — натиснув кнопку пожежної сигналізації, зірвавши навчальний процес. Батькам — штраф.
Деякі історії на межі абсурду:
– хлопчик викликав поліцію й повідомив про вбивство — як виявилося, неправдиво;
– малолітній хлопець вкрав 16 «Kinder Surprise» у магазині «МаркетОпт»;
– дівчинка о 5 ранку зламала старенький ВАЗ і сиділа в салоні, ніби в ігровому автоматі;
– дитина побачила в соцмережі, як робити «бомбочку» — і справді зробила. Був вибух. Біль. Суд.
Деякі випадки могли мати трагічні наслідки. Наприклад, малолітній хлопчик разом з товаришем вкрав скутер — добре, що не сів за кермо. Інший — ледве не провалився під кригу біля кафе «Літо». Ще один — жебракував біля «АТБ».
У всіх цих історіях до відповідальності притягували не дітей, а дорослих — батьків або осіб, які їх замінюють. Зазвичай це стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення: «невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей». Санкція — від попередження до штрафу в кілька сотень або тисяч гривень.
Ці судові рішення — дзеркало сучасного дитинства. Соцмережі, гаджети, інтернет-чати, безконтрольність, відсутність діалогу. Та за кожним проступком — не лише дитина, а й її оточення. Школа, вулиця, друзі, але перш за все — сім’я.
Кожен із цих випадків міг закінчитись інакше, якби поряд був дорослий, готовий почути, пояснити, зупинити. Адже коли дитина робить помилку, суспільство насамперед дивиться не на неї, а на тих, хто мав її навчити.
Текст: Юлія Шепілова
Дані: Іван Переверзев
