Дніпропетровщина обігнала Київ за темпами українізації соцмереж у 2025 році

Зображення: Вечірній Київ

У 2025 році українська мова продовжує зміцнювати свої позиції в соціальних мережах, демонструючи позитивну динаміку виконання вимог мовного законодавства в інтернет-просторі. Про це повідомила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська під час обговорення стану дотримання мовних норм та презентації дослідження про вживання української та російської мов у соцмережах.

За словами Олени Івановської, результати Центру контент-аналізу засвідчили зростання частки українськомовного контенту та зменшення присутності російської мови в публічному цифровому просторі.

“Після різкого сплеску в 2022–2023 роках та певного уповільнення у 2024 році, знову фіксується прискорення темпів українізації українського сегменту соціальних мереж”, – зазначила Уповноважена.

Особливо помітне зростання користування українською спостерігається на платформах, які впливають на мовні практики підлітків: YouTube (+19%) та TikTok (+29%).

Дніпропетровщина лідирує серед регіонів 

Регіональний вимір також демонструє важливі зміни. Так, у 2025 році Дніпропетровська область за темпами українізації дописів випередила навіть Київ, продемонструвавши зростання на 15,3%.

“Мовне питання в інтернеті залишається чутливим і потребує постійної уваги як з боку держави, так і з боку власників онлайн-ресурсів”, – підкреслила Олена Івановська.

Контроль та санкції

У 2025 році проведено понад 300 заходів державного контролю щодо дотримання мовних вимог в інтернет-представництвах. У більшості випадків ухвалювалися рішення про попередження, однак застосовувалися і штрафні санкції від 3 400 до 8 500 гривень.

Уповноважена також зазначила, що переважна більшість суб’єктів – державний і комунальний сектор, великий та середній бізнес, а також онлайн-медіа – загалом дотримуються вимог Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

“Загалом вже можна констатувати суттєвий прогрес”, – наголосила Олена Івановська.

Рекомендації для подальшої українізації

Водночас експертка звернула увагу на необхідність продовження роз’яснювальної роботи та неухильного виконання мовних норм, оскільки цифровий простір сьогодні є одним із ключових середовищ формування мовних практик і суспільних наративів.

Серед ключових рекомендацій Уповноваженої:

• обмеження алгоритмічного просування і монетизації російськомовного контенту держави-агресора;
• формування довгострокової державної політики підтримки українськомовних креативних і культурних індустрій;
• посилення роботи з молоддю у сфері мовної стійкості та медіаграмотності;
• активніша участь органів місцевого самоврядування, бізнесу та громадянського суспільства у формуванні українськомовної норми в цифровому просторі.

Дослідження Уповноваженої можна переглянути на офіційному сайті Уповноваженого із захисту державної мови.

Юлія Шепілова