В умовах повномасштабної війни, інформаційної перенасиченості та активного поширення повідомлень у соціальних мережах питання довіри до новин стає для місцевих громад особливо чутливим. Для мешканців невеликих міст саме локальні медіа часто є основним джерелом інформації про події, що безпосередньо впливають на їхнє повсякденне життя — від ситуації з електропостачанням і роботою комунальних служб до рішень місцевої влади та безпекових питань.
Щоб зрозуміти, на що саме спирається аудиторія Кам’янського, формуючи довіру до місцевих новин, редакція КамPress провела онлайн-опитування серед підписників своєї сторінки у Facebook.
Опитування було проведене у форматі одного питання з кількома варіантами відповідей. Участь у ньому взяли підписники сторінки КамПрес у Facebook. Отримані результати не є репрезентативними для всієї громади Кам’янського, однак дозволяють зафіксувати певні тенденції серед активної онлайн-аудиторії, яка регулярно споживає місцеві новини.
Респондентам запропонували відповісти на запитання: «Що для вас найбільше впливає на довіру до місцевих новин?»
За підсумками голосування відповіді розподілилися таким чином:
Таким чином, абсолютна більшість учасників опитування пов’язує довіру до місцевих новин насамперед із можливістю перевірити інформацію через першоджерела — офіційні документи, заяви, рішення або коментарі відповідальних осіб.
Окремо варто зазначити реакції читачів у коментарях під опитуванням. Частина з них була скептичною та емоційною, що саме по собі є показовим. Зокрема, під публікацією з’явилися коментарі: «Дополните ещё одной графой: доверяете ли?» та «Довіру? Смішно, ага».
Подібні реакції свідчать про наявність недовіри до медіа як явища або втоми від інформаційного простору загалом. Водночас вони підкреслюють, що тема довіри до новин для частини аудиторії є не абстрактною, а емоційно забарвленою і пов’язаною з попереднім досвідом споживання інформації.
Отримані дані свідчать про те, що для активної аудиторії Кам’янського ключовим маркером довіри є достовірність інформації, підтверджена джерелами. Це відповідає одному з базових журналістських стандартів — обов’язковій перевірці фактів і прозорому походженню інформації.
Другим за значущістю чинником респонденти назвали баланс думок і відсутність оціночних суджень. Такий вибір вказує на запит аудиторії на стриману, неемоційну подачу матеріалів, у якій журналіст відокремлює факти від власних оцінок і дає можливість читачеві самостійно сформувати висновки.
Водночас лише незначна частина учасників опитування зазначила, що довіра до новин ґрунтується насамперед на репутації або назві медіа. Це може свідчити про те, що для частини аудиторії бренд видання сам по собі не є достатньою підставою для довіри без підтвердження фактів у кожному конкретному матеріалі.
У професійній журналістиці саме ці елементи — достовірність, точність, баланс думок, відокремлення фактів від коментарів — вважаються базовими стандартами роботи з інформацією. В українській журналістській практиці вони, зокрема, закріплені в рекомендаціях та матеріалах Інституту масової інформації, який системно моніторить дотримання стандартів у регіональних і національних медіа.
Результати опитування КамPress показують, що навіть без прямого вживання терміну «журналістські стандарти» аудиторія фактично орієнтується саме на них, оцінюючи якість і надійність новин. Для читачів важливо бачити джерела інформації, розуміти контекст подій і не відчувати нав’язаних оцінок або однобокої подачі.
Для місцевих медіа в невеликих громадах, таких як Кам’янське, інформаційний простір є більш щільним, а помилки або неточності швидко стають помітними аудиторії. Водночас саме локальні журналісти найчастіше працюють із темами, де кожна деталь має практичне значення для мешканців міста.
Результати опитування КамPress показують, що для значної частини активної онлайн-аудиторії Кам’янського довіра до місцевих новин ґрунтується насамперед на наявності посилань на джерела та офіційні документи, а також на збалансованій і неоціночній подачі інформації. Саме ці чинники респонденти назвали визначальними, оцінюючи якість новинного контенту.
Водночас реакції в коментарях під опитуванням свідчать про наявність і глибшого скепсису щодо медіа як таких. Для частини читачів питання довіри до новин залишається проблемним або навіть викликає іронічну реакцію, що може бути пов’язано з попереднім досвідом споживання інформації та загальною втомою від інформаційного простору.
Таким чином, довіра до місцевих медіа не є сталою величиною і формується на перетині професійних стандартів журналістики та суб’єктивного досвіду аудиторії. Навіть за наявності чіткого запиту на перевірені джерела й баланс думок, частина читачів залишається критично налаштованою, що підкреслює важливість системної, послідовної та прозорої роботи редакцій у довгостроковій перспективі.
Шепілова Юлія
