Фото: www.freepik.com
Ракетний удар по торговому центру в місті став черговим доказом: російські ракети можуть прилетіти будь-куди. Але коли тривоги десятками разів на тиждень не закінчуються нічим, а влучання — рідкість, виникає логічна втома і ще більш логічне запитання: де шукати баланс між безпекою та реальністю?
За статистикою Air-alarms, повітряна тривога в Дніпропетровській області лунає часто. З початку повномасштабного вторгнення їх було понад 5400. І більшість — транзитні, з початку війни ЗМІ повідомляли про вибухи на території Кам’янського близько 14 разів.
Коли загроза реальна, але рідкісна — ми звикаємо не реагувати. Але обстріл, який стався в місті, знову актуалізував головне: як поводитись під час тривоги, коли на годиннику третя ночі, вибухи вже лунають, а рішення — або бігти в укриття, або ховатися вдома — доводиться приймати за секунди?
Коли сирени лунають щодня, реакції стають особистими. Хтось лягає спати в коридорі, хтось сидить у під’їзді, а хтось не змінює положення в ліжку, поки не стане пізно.
Анжеліка: «Під час атаки я взяла плед і подушку та пішла спати в коридор. У мене звичайні дерев’яні вікна — і я реально боялася, що скло повилітає при першій же можливості».
Тетяна: «Ми з чоловіком і собакою пішли сидіти у під’їзд. Живемо на п’ятому, найвищому поверсі — тому вирішили, що це буде найбезпечніший варіант».
Євгенія: «Я спочатку подумала, що треба виходити хоча б на вулицю. Але мій хлопець мене заспокоїв — і ми вирішили далі спати».
Різні підходи — одна спільна дилема: де шукати безпечне місце в місті, де немає метро, а рішення доводиться приймати вже під звуки вибухів. Більшість починає замислюватися, де сховатися, коли вже пізно бігти на вулицю.
За словами Богдана Кухарчука, заступника начальника оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України в Київській області, звичні поради мають межу ефективності.
«Дві стіни не врятують вас від прямого попадання ракети чи “шахеда”. Навіть якщо ви перебуваєте на 9-му поверсі, а прилетіло в 1-й, за умови прямого влучання будинок просто весь складеться донизу. Дві стіни можуть зменшити вплив вибухової хвилі, узяти на себе уламки скла, меблів, бетону. Але якщо в будинок влетів “шахед”, враховуючи, що росіяни їх зараз начиняють спеціальною вибуховою речовиною, яка запалює все навколо себе, то дві стіни вас не врятують. Тим більш, якщо поцілила ракета».
Щодо іншої популярної поради — ховатися у ванній кімнаті — експерт теж не залишає ілюзій.
«Якщо лягти у ванну та ще й зверху чимось накритися, то можна зменшити силу ураження від уламків чи вибухової хвилі. Але стовідсоткового захисту навіть чавунна ванна не гарантує. Тим більше, якщо вона встановлена біля фасадної стіни квартири».
Сходовий майданчик, який багато хто обирає у якості укриття, теж має свої ризики.
«Ванна кімната безпечніша. Адже в багатьох будинках сходові майданчики кріпляться лише у двох точках — на початку і в кінці. Тож у випадку удару вони можуть миттєво скластися, як карти», — пояснює рятувальник.
У березні 2022 року в Чернігові російська авіабомба зруйнувала приватний будинок і підвал під ним. У червні 2025-го в Києві ракета пробила дев’ятиповерхівку і дісталася підвалу. Такі історії змушують сумніватися, чи варто взагалі ховатися під землею.
«Панельний будинок (незалежно від року спорудження) може скластися від вибухової хвилі чи від удару ракетних уламків. І підвальне перекриття просто не витримає цієї маси бетонних плит, які заваляться на нього. Більш надійним варіантом є підвали в монолітно-каркасних будинках. Навіть якщо їхні стіни впадуть, каркас залишиться й не завалить підвал.
На такому самому рівні надійності модульні укриття, які зараз установлюють у багатьох містах України, але в Кам’янському їх, на жаль, немає. Вони точно врятують від уламків ракет і “шахедів”, вибухової хвилі, касетних бойових частин ракети, удару ракети за кількасот метрів. Але хто гарантує, що не буде прямого попадання?» — зазначає Кухарчук.
ДСНС також застерігає: не варто ховатися в автомобілях, під мостами, у ТЦ або на складах із легкозаймистими речовинами. Підвали, що не пристосовані до обстрілів, можуть становити додаткову небезпеку — через загрозу затоплення, обвалу чи витоку газу.
У багатоквартирному будинку найкраще — за можливості — пройти в кімнату без вікон або обрати місце між двома несучими стінами. Якщо у під’їзді є ліфт — безпечніше перебувати біля його шахти. Ванна кімната може частково захистити, якщо вона не виходить на фасад.
Водночас у випадку, коли вибухи вже почались, виходити на вулицю небезпечно. Навіть траншея або заглиблення можуть бути безпечнішими, ніж відкритий простір.
Карта укриттів доступна у застосунку «Дія», розділ «Незламність», а також список опублікований на сайті Кам’янської міської ради. Також можна переглянути освітній серіал «Як діяти в надзвичайних ситуаціях» на платформі Дія.Освіта, створений за участі експертів ДСНС.
Навіть у найнебезпечнішій ситуації людина має шанс — якщо не піддається паніці. За словами Любові Кирнос, начальниці відділу психологічного забезпечення ГУ ДСНС України в Київській області, здатність залишатися раціональним — це навичка, яку можна тренувати.
«Кожній людині, щоб заспокоїтися й опанувати емоції, потрібні свої прийоми, адже у кожної — свої психоемоційні особливості. Права півкуля нашого мозку відповідає за емоційний стан, ліва — за конструктивне логічне мислення. Одночасно вони не працюють. Заспокоїтися — це значить активізувати свою ліву півкулю, перемкнутися з емоцій на раціональне мислення».
Серед її порад — вправи, які можна виконувати самостійно: натискання нігтем на подушечки пальців, дихальні техніки, зворотний відлік. Вони дають можливість зберегти контроль у стресі — навіть під завалами.
Жодне місце не дає абсолютного захисту. Але є рішення, які знижують ризик. Знати ці варіанти — означає мати шанс.
Ніхто не застрахований від прильоту. Але якщо знати заздалегідь, де ховатися, як реагувати і що робити — це вже не паніка, а дія. А в умовах, коли вирішують секунди, саме це може зберегти життя.
Юлія Шепілова
