Фото: faktoria-group.com.ua
В українському суспільстві побутує думка, що аліменти – це виключно фінансова підтримка дитини після розлучення. Проте насправді закон передбачає також обов’язок одного з подружжя матеріально підтримувати іншого – навіть після розірвання шлюбу. Йдеться про аліменти на утримання дружини або чоловіка.
Згідно із Сімейним кодексом України, право на отримання аліментів має той із подружжя, хто не може працювати або потребує матеріальної допомоги. Найпоширеніші ситуації – це вагітність, догляд за дитиною до трьох років (або до шести – якщо дитина потребує домашнього догляду), інвалідність, пенсійний вік або інші життєві обставини, які заважають людині забезпечити себе самостійно.
Цікаво, що навіть після розлучення колишній чоловік або дружина зберігає право на матеріальну допомогу – якщо доведе потребу та неможливість працювати. Але така допомога не є автоматичною: її потрібно вимагати в судовому порядку.
Суд враховує багато чинників: матеріальне становище обох сторін, наявність дітей, стан здоров’я, інші обставини. Найчастіше встановлюється фіксована грошова сума, яка регулярно виплачується.
Сторони також можуть укласти добровільний договір і самостійно узгодити суму, строки та форму виплат. Але навіть у цьому випадку угоду має посвідчити нотаріус.
Попри традиційні уявлення, аліменти можуть призначатися не лише на користь жінки. Якщо чоловік, наприклад, перебуває у скрутному становищі через інвалідність або доглядає дитину, він також має право на матеріальну підтримку з боку колишньої дружини.
«Попри те, що Сімейний кодекс України прямо передбачає можливість стягнення аліментів на утримання одного з подружжя після розірвання шлюбу, на практиці ця норма майже не застосовується. У нашій адвокатській конторі, наприклад, за останні роки не було жодного випадку, коли клієнт звертався з подібною вимогою — ані жінка, ані чоловік.
Причин кілька. По-перше, у суспільстві досі панує стереотип, що аліменти – це виключно про дітей. Більшість навіть не знає, що має право на матеріальну допомогу від колишнього подружжя. По-друге, це емоційно складний крок – звертатися до суду проти колишнього чоловіка або дружини. До того ж, часто це пов’язано з небажанням “виносити сміття з хати”. І по-третє, процес складніший, ніж здається: потрібно доводити свою потребу і неможливість забезпечити себе самостійно.
Щодо документів – для подачі позову необхідно підготувати:
Суд не встановлює аліменти автоматично – для цього потрібно доводити реальну потребу і спроможність іншої сторони надати допомогу. Тому кожен випадок розглядається індивідуально, і не кожен позов призводить до позитивного рішення для заявника».
Тобто аліменти на утримання колишнього подружжя – це реальна, але майже забута можливість. Вона може стати порятунком у складній життєвій ситуації. Головне – не боятися захищати свої права та вчасно звертатися по юридичну допомогу. Закон дає шанс – варто лише ним скористатися.
