Ілюстрація: freepik
У першому півріччі 2025 року в Україні реально стягнули менше ніж одну копійку з кожної гривні боргу. Це — найнижчий показник за останні роки, повідомляє аналітична платформа Опендатабот. Причини — не лише в економічних труднощах, а й у системних вадах примусового виконання судових рішень.
За перші шість місяців 2025 року українські виконавці отримали понад 5,3 мільйона виконавчих проваджень — як нових, так і тих, що перейшли з попередніх періодів.
Фактично ж виконано лише близько 1,1 мільйона справ, на загальну суму 15,11 млрд грн. Водночас завершено було 1,5 млн проваджень на 395 млрд грн. Різниця між цими цифрами свідчить: значна частина справ закривається не через успішне стягнення, а через неможливість фактично отримати гроші.
«Варто розуміти, що завершення виконавчого провадження не означає, що воно виконано повною мірою. Простою мовою, у цей відсоток входять як повністю виконані провадження, так і виконані частково або повернені стягувачу через те, що у боржника бракує майна. Тож фактичний показник успіху значно нижчий»,
— пояснює Андрій Авторгов, приватний виконавець.
Загалом виконано лише кожне п’яте провадження. Для порівняння: у попередні роки середній показник становив одне з трьох.
Якщо розглядати обсяг фактично стягнутих коштів, ситуація виглядає ще гірше.
За підрахунками Опендатаботу, з однієї гривні боргу виконавцям вдалося повернути менше ніж копійку.
Для розуміння масштабу:
2025 рік знову став рекордно слабким.
Попри реформу системи виконання рішень, 88% усіх проваджень досі залишаються у віданні державних виконавців — 983 тис. справ. На частку приватних припадає лише 12% (130 тис. проваджень).
Проте ефективність приватних виконавців суттєво вища:
41% (6,12 млрд грн) від усіх фактично стягнутих коштів забезпечили саме вони, тоді як державні виконавці — 51% (8,99 млрд грн), але з набагато більшим навантаженням.
Ключовим чинником падіння показників стало масове надходження судових рішень проти Російської Федерації, ухвалених за позовами про відшкодування збитків, завданих війною.
Формально такі рішення передаються на виконання, але реально стягнути кошти з РФ в Україні нині практично неможливо — через відсутність майна агресора на території нашої держави.
«Мало просто отримати на руки рішення про стягнення коштів з РФ — потрібен також і механізм, який допоможе ці гроші отримати. Наразі реально стягнути відшкодування з РФ збитків, спричинених війною, майже неможливо: офіційного майна агресора в Україні небагато»,
— зазначає Андрій Авторгов.
За даними Опендатаботу, саме через «російські борги» торік показник стягнень упав до 1,15 копійки з гривні боргу. До цього середня сума боргів, що надходили на виконання, становила близько 400 млрд грн на рік.
Після появи справ проти РФ вона зросла до 1,68 трлн грн — цифра, яка й надалі спотворює статистику.
«Сьогоднішня статистика щодо стягнення боргів в Україні не відображає реальної ситуації. Це пов’язано з тим, що до загальних даних потрапляє окрема категорія судових рішень: ті, що ухвалені проти Росії за наслідки війни. Виконати такі рішення в Україні наразі неможливо — просто немає відповідних механізмів»,
— пояснює Денис Попов, керівник юридичного департаменту Опендатаботу, адвокат, арбітражний керуючий.«Подібні справи мають вестися окремо від загальної статистики стягнень. Це дозволить об’єктивно оцінювати ефективність системи примусового виконання рішень в Україні, не змішуючи її з рішеннями, які наразі не мають перспективи фактичного виконання», — додає він.
Для пересічного українця, який виграв суд — наприклад, у справі про повернення боргу, зарплати чи аліментів, — рішення суду ще не гарантує отримання коштів.
Система виконання залишається однією з найслабших ланок правосуддя: навіть коли закон і суд на боці людини, отримати реальні гроші — надзвичайно складно.
Жителі Кам’янського, як і в інших містах, можуть перевіряти свої справи у Єдиному реєстрі боржників або через Автоматизовану систему виконавчого провадження Міністерства юстиції, щоб дізнатися, на якому етапі перебуває виконання рішення.
Юлія Шепілова
