Як це було 5 років тому? Рибальські архіви
Щоб зрозуміти, що змінилося, треба знати — як було. Знайшов свою публікацію зі звітом про риболовлю від 26 жовтня 2020 року. Спочатку наведу її повністю, а потім порівняємо ситуацію з теперішньою.
«Риболовля 2020. Чи багато тепла ще залишилось?»
«Третій раз закриваємо сезон, а він ніяк не закривається», — написав учасник рибальського форуму, і це правда: жовтень видався дуже м’яким.
Синоптики ще тижнів два тому почали лякати народ, мовляв, усе, кінець теплу, діставайте з комор шуби, Україну накриють сніги й морози. Та природа мала власну думку з цього приводу: вона, здається, «розслабилася» й дала можливість розслабитись рибалкам. Сонечко, комфортна температура, відсутність опадів і сильного вітру — загалом, справжнє бабине літо стояло надворі минулими вихідними.
Звісно, довго вмовляти народ не довелося — на берег тільки лінивий не поїхав. Виїзна редакційна група, приїхавши в Калошу на шашлик із попутним омиванням снастей у водах Дніпра, зіштовхнулася з категоричною відсутністю вільних місць. Ні, під деревом присісти можна, але пробитися до води складно. І це лише початок сезону в затоці, яку рибоохорона намагається внести до офіційного списку зимувальних ям. Рекомендую, якщо вже неодмінно хочете там порибалити, мати при собі: сокиру, лопату й садові ножиці. З їхньою допомогою можна зробити собі нову просіку — як це робили навесні на Шостій сотні.
У суботу вдень риба відзивалася цілком жваво. Наживку на дні миттєво знаходила тараня, нечисленний карась і синець. Мелочі, на диво, було небагато, плотва — добірна, хоч і без особливо великих екземплярів. Передвечірнього кльову не було зовсім — риба, мабуть, вирішила підтримати «день тиші» в політиці. Ті, хто залишився на ніч, перекрикувалися один з одним.
— Гей, чолов’яги, у вас там клює? — долинало від турбаз.
— А у вас? — відгукувались з іншого берега.
— Ні, повний штиль.
— У нас теж.
— Ну, тоді — будьмо! — і луною озивався дзенькіт чарок.
Втім, до півночі рибалки все ж узялися до справи. До світанку регулярно прокльовував карась, потім підтягнулась тараня.
Сом. Роман Кисіль полював на нього два дні поспіль. Квочив від Дерикачки до самого гранітного кар’єру в Таромському. Результат плачевний — жодної покльовки. На екрані ехолота видно підйоми — дуже непогані екземпляри підходять до наживки, обнюхують її, крутяться поряд, але заковтнути відмовляються навідріз. У підсумку, щоб не йти з повним «пораженням», довелося переключитися на мирну. Став на якір біля кар’єру, впіймав із два десятки плотви. «Наступного разу поїду до вас, у Дніпродзержинськ. Спостереження двох днів показали, що чим вище до греблі, тим більше риби. Видно, зима близько — великі косяки пішли вгору за течією, — каже Роман. — Хочу ще кілька разів встигнути виїхати, поки навігацію не закрили».
Куди жвавіше було у спінінгістів, які полювали на зубатого хижака. Легше назвати місця, де не ловили щуку й окуня. В уловах почали з’являтися більші трофеї — 4, 6 і навіть 7-кілограмові щуки (Орлик, Шевченки). Тенденція приємна, бо до того здебільшого ловили «шнурків». І це ще трава не лягла! Плямиста відзивалася не лише в Орлику — у плавнях Карнаухівки й Таромського теж досить результативно. В основному брали її на воблер, тролінгом. Хоча балансир у вмілих руках теж показує чудові результати.
Віталій Візір у неділю сплавився від човнової станції в Карнаухівці до церкви в Таромському. Місцями, каже, було дуже жваво. Вдалося витягти 6 щучок, 9 судаків, 4 окуні. Додому забрав лише трьох — щуку близько 4 кг і двох судаків під двійку, решту відпускав одразу. Використовував балансири фірми Salmo отруйно-салатового кольору. Пів метра від дна, багато зачепів.
Загалом — гарний тиждень, уловистий, приводів для песимізму небагато. Ну… хіба що літо дуже коротке!».
26 жовтня 2020 року
Отже, що змінилося?
П’ять років тому Калоша ще не була внесена до переліку зимувальних ям, і обмежень щодо строків ловлі в осінньо-зимовий період не існувало. Це, звісно, було плюсом. Однак місцеві рибалки добре пам’ятають, що тоді в Калошу з’їжджались зі всієї України й масово дерли рибу методом багріння. Повальне захоплення «драками» тоді досягло неймовірних масштабів — серед сотень рибалок у Калоші важко було знайти того, хто ловив на класичні, дозволені Правилами снасті — переважна більшість віддавала перевагу «пулі» та різновидам драка. В затоку навіть курсували комерційні автобуси «Київ – Кам’янське – Калоша. Рибальський тур». І не тільки з Київа, слава про Калошу рознеслася по всій країні.
А що тепер? Усі ловлять на звичайні снасті — поплавок, варіації пружин, фідер. Якщо й трапляються порушники Правил із забороненими трійниками, то вони, по-перше, в категоричній меншості, а по-друге, сувора громадська думка нарешті перемогла — їх покарають самі рибалки ще до приїзду рибпатруля, бо тепер нормальних рибалок в Калоші переважна більшість, чого не можна сказати про деякі інші місця риболовлі в нашій області.
У 2020 році не було повномасштабної війни й навігація була відкрита. У рибалок було значно більше можливостей для ловлі з човна — тож тут і порівнювати особливо нічого. Повноцінної статистики по сому немає. Про ляща детальніше розповімо у наступному випуску.
Погода була подібна до теперішнього сезону — постійні коливання від літа до зими. Але риба в Калошу в 2020-му зайшла набагато раніше. Цьогоріч графік зсунувся приблизно на 2–3 тижні. І навесні карась масово зайшов у затоку пізніше звичного, і тепер ще лише починає заходити. Цього року рибалкам навряд чи вдасться застати пік кльову в Калоші — з 1 листопада там набирає чинності заборона, і рибалки переключать свою увагу на Старий Курилівський котлован.
Чи зайде туди риба за маловоддя? Скоро перевіримо. Втім, сезон на Річищах ще не завершено — час від часу можна потрапити на непоганий кльов прохідної плотви й ляща, які знялись зі звичних літніх місць і почали осінньо-зимову міграцію.
До речі, особливість жовтня 2025 року: у Калоші більш інтенсивний клювання останній тиждень починається після обіду, а на Річищах уночі. Майте це на увазі!
Усім – ні хвоста, ні луски!
Валентин Корж для КамPress
