Червень і липень — плюнь, серпень — потерпи: яким був рибальський 2025 у Кам’янському
Продовжуємо проводжати рік, що минає. Сьогодні згадаємо й проаналізуємо літо та осінь. Чому разом, а не окремо, як зиму й весну? Тому що, як це не дивно, — найдовші рибальські пори року у 2025-му виявилися малоподієвими й залишили по собі вкрай мало яскравих рибальських спогадів. Літо й осінь у більшості рибалок Кам’янського минули рівно, непомітно, тихо — без грандіозних уловів і рекордних трофеїв.
Ось типовий коментар із рибальського форуму.
«У мене особисто сезон невдалий. Навесні єдиний раз непогано вдалося половити карася на Калоші — ну як непогано, щось десь потроху ловилося, але все основне забирали маховики. Потім Калоша вирішила поспати й так і не прокинулася аж до листопада. Зелений узагалі не вразив — ніякого порівняння з минулим сезоном, коли батоніста плітка клювала та просилася ще. Тепер усі сподівання на Весну-2026!» — поділився своїми враженнями Володимир Самойленко.
Червень і липень — майже порожньо
Мене часто запитують: «Як ти можеш пам’ятати всі рибалки за стільки років у найдрібніших подробицях?!».
Відповідаю. Та не пам’ятаю я, звісно. І щоденника не веду. За мене це робить «Google Фото». Річ у тім, що я маю професійну журналістську звичку — регулярно фотографувати моменти життя, які відбуваються навколо мене. Не всі, звісно, а лише ті, що здаються мені цікавими й вирізняються на тлі щоденної побутовухи. А риболовля для мене завжди свято — як би вона не закінчилася. Оскільки фотографую я на телефон, світлини автоматично зберігаються в віртуальних архівах. Від мене вимагається лише оплачувати обсяг, який вони займають.
Коли потрібна інформація для якоїсь публікації, на кшталт сьогоднішньої, — відкриваю потрібний період, і з файлів, мов чортики з табакерки, вискакують спогади, позначаючи основні віхи. Далі, звісно, вступає в роботу комп’ютер у голові, додаючи штрихи, нюанси й дрібні деталі. Ось тут у нас закінчилися черв’яки в самий розпал кльову, ось тут я порізав стопу мушлею — довго боліла й загоювалася, а ось тут Коля наскрізь проколов палець гачком — усією компанією робили операцію з вилучення жала, як у кіно: з плоскогубцями й «внутрішньовливною» анестезією!
Отже, ближче до справи: що можна сказати про червень 2025-го? Яким він був?
Тааак, відкриваємо Google Фото, гортаємо й… упс! По рибалці — нічого цікавого й визначного. Виїжджали багато, але ділової риби майже не бачили. Суцільний відпочинок і релакс, романтичні пейзажі світанків і заходів сонця над Дніпром, юшка, шашлики, фрукти-овочі. Відпочинок був, купання було, багаття й ночі під зорями були, ворожі дрони над фарватером і прильоти були — риби майже не було!
Риба в районі Кам’янського була активною до нересту, а після ікрометання вийшла із заток на струмінь і, вочевидь, оформила в свого лікаря затяжний лікарняний. А після нього, судячи з усього, — пішла у тривалу позачергову відпустку, залишивши рибалок без своєї уваги. Майже до самого кінця липня! Ні, звісно, траплялися окремі сплески активності й жору, але дуже дозовані й надзвичайно рідкісні для літнього сезону. Наловити достатньо риби на юшку для великої компанії — ще той квест. Те, на що в попередні сезони йшло кілька годин, тепер забирало значно більше часу. Привіз бійців ЗСУ, які проходили лікування після поранень, відпочити на кілька днів на Дубовий острів. Пообіцяв їм юшку вже першого вечора, а зварив лише на третій. Збирав рибу в садку по кілька штук: п’ять зранку — чотири на вечірній зорі. Хоч на ринок їдь по неї з берега Дніпра!
Загалом вийшло майже як у старій рибальській приказці: червень і липень — на рибалку плюнь. Стабільними в ці місяці, окрім відсутності активного кльову, були: надзвичайно низький рівень води та незвично швидка течія.
Серпень і вересень — найкращі місяці
Налагоджуватися кльов почав у останні дні липня й був відносно стабільним увесь серпень і майже весь вересень.
Нічної риболовлі практично не було. Лише зрідка брали дитинчата-соменята. А от виходи риби на світанку стали гідними. Почала проскакувати пристойна плітка й лящ. Другий пік кльову, як не дивно, зазвичай припадав не на вечірню зорю, а на спекотний полудень. Складно пояснити чому, але своїх найбільших лящів сезону 2025 я спіймав саме опівдні. Можливо, в саму спеку риба намагалася освіжитися на ямах, хоча варто зазначити — надзвичайно аномальної спеки з захмарними температурами повітря минулого літа не спостерігалося. А от дощів майже не було — це факт.
У вересні кльов не слабшав, але його характер дещо змінився. Хоч вода ще й не охолола, риба почала скочуватися на ями, косяки вдень ходили лише глибинними стежками, а вночі, коли виходили пастися на мілководдя, — відмовлялися клювати на запропоновані рибалками наживки. По Другому Річищу з берега складно було дістати до скупчень риби, тому багато рибалок, зневірившись, наважилися порушити заборону навігації для маломірних суден і почали виходити на воду на надувних човнах, періодично сплачуючи штрафи, накладені поліцією.
Наприкінці вересня, щойно в соцмережах почали з’являтися фото грибів, у приловах додалися дрібна плоскирка й усюдисущий бичок, а карась почав зникати з течії. На острові Зелений і на міському пляжі через нашестя бичка в окремі дні ловити стало неможливо — шанси спіймати залікову рибу наближалися до нуля. Втім, таку кількість бичка в околицях Кам’янського востаннє спостерігали років двадцять тому. Іноді трапляються дуже достойні екземпляри, тож багато рибалок заговорили про надії на відновлення популяції.
Жовтень 2025
Увесь жовтень кам’янчани безуспішно чекали ляща на Зеленому й карася на Калоші. Не розклювалося ані там, ані там. Карась у Калоші чи то страйкував, чи то не зайшов масово. А лящ, судячи з усього, через маловоддя скотився вниз за течією. Його спочатку зустрічали на ямах у Миколаївці, а потім нижче обласного центру — у бік Запоріжжя. Можливо, що так сталося через маловоддя.
Водночас жовтень був стабільним по хижаку. Грандіозного жору не зафіксовано, але фото спійманих щук з Орлика й Карнаухівки, судаків з кілометрів водосховища та окунів із Голубих озер регулярно з’являлися у звітах на рибальських форумах. Не густо, але й не зовсім порожньо.
Листопад і грудень 2025
Калошу закрили на зиму, й здавалося, що сезон можна завершувати. Але неспокійні рибацюги продовжили свою справу в Старому Курилівському котловані. З перемінним успіхом там іноді й досі ловлять карася, судака й білу.
Несподіваним сюрпризом «вистрілила» Шоста Сотня. Зазвичай у цю пору року там уже давно порожньо — ані риби, ані рибалок. Але цього року стався нонсенс! У листопаді зайшли карась і короп і періодично прокльовували в районі гаражів на стандартні «вбивцю карася» та поплавкову вудку.
Рекорди сезону
З перевірених і відомих мені особисто можу назвати два трофеї:
Данило Ваган із напарником упіймав на тролінг у районі Демоса сома вагою понад 30 кг.
Роман Кісель обдурив на Демосі товстолоба 10+ на стандартну фідерну снасть.
Відмінні риси сезону
Низький рівень води.
Стабільна, незвичайно швидка для нашої ділянки Дніпра течія.
Незвично прозора вода. Як наслідок швидкої течії, вочевидь. Зелені у спекотні місяці практично не було.
Ось, загалом, і все, друзі. Таким у моєму баченні був 2025-й. Завтра урочисто його проводжаємо. Дякую всім, хто був із нами, читав, допомагав складати й коментував мої звіти.
Валентин Корж для КамPress і для всіх рибалок Кам’янського
