Фото: Дніпропетровський рибоохоронний патруль
2 вересня інспектори Дніпропетровського рибоохоронного патруля затримали 19-річного порушника на Кам’янському водосховищі поблизу селища Суслівка Кам’янського району. Молодий чоловік рибалив із гумового човна, використовуючи заборонені знаряддя, і виловив понад 180 риб різних видів, включно з судаком, карасем та сазаном. За підрахунками патруля, збитки рибному господарству перевищили 300 тисяч гривень. На порушника складено протокол за адміністративне правопорушення, а човен, знаряддя лову та вилучену рибу передано слідчим.
Поки браконьєрство завдає збитків, держава готує заходи з відновлення рибних запасів. Держрибагентство планує спрямувати понад 10 мільйонів гривень, отриманих від аукціонів на промисловий вилов риби, на зариблення ключових водойм України, серед яких Кам’янське, Кременчуцьке та Канівське водосховища, а також Дністровський лиман. Найбільші інвестиції – 5 мільйонів гривень – отримає саме Кам’янське водосховище, де поповнення рибних запасів передбачає вселення сазана, білого амура та товстолобів.
Експерти рибного господарства наголошують, що навіть значні інвестиції у зариблення не можуть повністю компенсувати втрати від незаконного вилову. Масштабне зариблення допомагає відновити популяції, але ефект буде мінімальний, якщо порушення правил вилову залишатимуться масовими. Випадки, як на Кам’янському водосховищі, ілюструють проблему, яка турбує екологів і рибалок: для збереження рибних запасів потрібен комплексний підхід – контроль, просвітництво серед рибалок і науково обґрунтоване зариблення.
Кам’янське водосховище є одним із ключових для українського рибного господарства, тож його стан безпосередньо впливає на рибні ресурси регіону. Цей контраст між шкодою від браконьєрства і державними інвестиціями у відновлення водойм підкреслює нагальність системного підходу до охорони водних ресурсів, де контроль, наукові заходи та відповідальність громадян працюють разом.
Юлія Шепілова
