Ілюстрація: depositphotos
В Україні з’явився перший офіційний Реєстр прозорості НАЗК — інструмент, який фіксує вплив бізнесу та громадських організацій на державні рішення. Станом на кінець листопада в переліку значиться 108 активних учасників, серед них – 55 компаній, 54 фізичні особи та 1 іноземне представництво. Це підтверджують дані Опендатабота, який відстежує оновлення Реєстру.
До списку увійшли й бренди, добре знайомі мешканцям Кам’янського: «Аврора», Ощадбанк, Philip Morris Україна, METRO Cash & Carry Україна, «АрселорМіттал Кривий Ріг». Також у картці компанії на Опендатаботі вказано, що ТОВ «НЕСТЛЕ УКРАЇНА» та ТОВ “НОВА ПОШТА ГЛОБАЛ” внесені до Реєстру прозорості як суб’єкт лобіювання.
1 вересня 2025 року набув чинності Закон «Про лобіювання» №3606-IX. Він визначив правила легального впливу на владу і створив механізм відкритої звітності.
НАЗК пояснює, що Реєстр — це онлайн-система, яка збирає та оприлюднює інформацію про лобістів, їхніх клієнтів, предмети лобіювання та звіти про контакти з державними органами.
Громадська мережа «ОПОРА» називає мету закону просто: «забезпечити прозорість і доброчесність впливу заінтересованих сторін на публічних осіб».
Ощадбанк, один із перших фінансових учасників Реєстру, пояснює своє рішення так:
«Для банку, діяльність якого безпосередньо залежить від нормативного регулювання, важливо відкрито й легітимно взаємодіяти з Національним банком та іншими державними органами. Реєстрація в Реєстрі прозорості дозволяє діяти у правовому полі, розмежовуючи легітимний захист інтересів від недопустимих форм впливу».
У мережі «Аврора» підкреслюють, що закон і Реєстр — лише інструмент, який запрацює повноцінно лише тоді, коли бізнес, влада і суспільство будуть взаємодіяти відкрито.
В Європейській Бізнес Асоціації зазначають, що великі організації мають десятки предметів лобіювання і складну взаємодію з державою, а тому формат звітності ще потребує вдосконалення.
У Спілці українських підприємців наголошують: прозорість має бути двосторонньою — не лише бізнес має звітувати, а й публічні службовці повинні відкрито фіксувати взаємодію з лобістами.
Отже, у січні 2026 року суб’єкти лобіювання подадуть перші звіти. Саме тоді стане зрозуміло, наскільки ефективно працює нова система, чи є вона технічно готовою і чи допоможе вона справді контролювати вплив на державні рішення.
НАЗК підкреслює, що публічний доступ до Реєстру має стати кроком до зниження корупційних ризиків і підвищення прозорості процесів ухвалення політики.
Юлія Шепілова
