Ілюстрація: www.freepik.com
Минулого тижня КамПресс публікував матеріал про статистику самозайнятих осіб в Україні. Станом на червень 2025 року таких осіб вже 28,3 тисячі. Це рекордний показник за п’ять років. У деталях розбираємося, що це за форма, чим вона відрізняється від ФОПу, які є плюси та мінуси, і чи справді вона вигідна.
Самозайнята особа — це фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність без створення юридичної особи або реєстрації ФОП. Йдеться, зокрема, про викладачів, юристів, лікарів, митців, перекладачів, майстрів тощо, які працюють «на себе» та сплачують податки напряму.
– Самозайнятість у двох словах – це робота на самого себе і самостійна виплата податків, – пояснює Сергій Савинський, адвокат Gracers Law Firm.
Формально такий статус дозволяє працювати легально, без роботодавця та без оформлення ФОП, за умови дотримання ряду обмежень щодо видів діяльності, доходу та кількості залучених осіб.
У Радянському Союзі термін “самозайнята особа” у сучасному розумінні, як він використовується в українському законодавстві, не існував. Проте, існували форми трудової діяльності, які можна було б вважати аналогічними. Це, зокрема, індивідуальна трудова діяльність, ремесла та кустарні промисли, а також певні види послуг, які надавалися населенню поза державними підприємствами. Тобто, форма самозайнятості насправді існує давно — але офіційно в Україні закріпилась лише в 2019 році.
Найчастіше самозайнятість порівнюють з ФОП (фізична особа-підприємець). Обидва формати дозволяють працювати легально, отримувати дохід та сплачувати податки. Але між ними — суттєві відмінності:
Таблиця: Юлія Шепілова
Звертаємо увагу: з 1 січня 2025 року в Україні відновлюється обов’язкова сплата єдиного соціального внеску (ЄСВ). Нововведення торкнеться усіх фізичних осіб-підприємців (ФОП), самозайнятих осіб та членів фермерських господарств. Це передбачено законом про державний бюджет на 2025 рік.
Як зазначає бухгалтерка Ольга, «самозайняті особи платять більше податків, ніж ФОПи. І не можуть працювати в роздрібній торгівлі чи надавати фінпослуги. Тож це — не для кожного».
За даними ДПС та адвоката Сергія Савинського (Gracers Law Firm), самозайнятим може бути громадянин, який:
Сфери, де це працює: перекладачі, репетитори, фотографи, нотаріуси, лікарі, художники, орендодавці, кондитери, таксисти, майстри ремонту техніки, стилісти, візажисти, хатні працівники тощо.
За статистикою Опендатабот, у регіоні офіційно працює 2,5 тисячі самозайнятих осіб — це другий показник в Україні після Києва. Водночас за 2024 рік вони сплатили до бюджету 49,6 млн грн — це стільки ж, скільки й у Львівській області, хоча там самозайнятих вдвічі менше (1,3 тис.).
У середньому кожен самозайнятий на Дніпропетровщині сплатив приблизно 20 тис. грн податків за рік. Для порівняння: на Львівщині — 38 тис. грн, у Києві — 33 тис.
Згідно зі статистикою Statista (2023), найбільше самозайнятих фахівців у Європі працює в:
Для порівняння: в Україні таких осіб офіційно — лише 28,3 тис. Тобто поки що йдеться не про масову практику, а радше про нішевий формат для частини фахівців-фрилансерів.
Діаграма: www.statista.com
Це безкоштовно і займає кілька днів.
Отже, самозайнятість — це легальна можливість працювати «на себе» без ФОПу. Але вона підходить не всім. Податки вищі, обмеження ширші, а дохід — лімітований. Водночас вона дає змогу вийти з тіні тим, хто роками працює фрилансером або викладачем «на замовлення».
Перш ніж обрати статус — самозайнятий чи ФОП — варто звернутися до бухгалтера або юриста. Бо різниця не лише в абревіатурі.
Матеріал підготовлено на основі даних Опендатабот, eba.com.ua, Факти ICTV, Statista, Репортер Запоріжжя.
Юлія Шепілова
