Ілюстрація: www.freepik.com
Суд закрив адміністративне провадження щодо чоловіка, якого поліція звинуватила в побитті власної бабусі. Формально — провадження закрито «за відсутністю складу правопорушення». Причина — не стільки «невинуватість», скільки пробіли в доказуванні й неточна кваліфікація ще на етапі складання протоколу. Для громади це важливо: коли первинне реагування відбувається формально, зникає шанс профілактики більшої трагедії.
З матеріалів постанови випливає: 15 червня 2025 року поліція склала протокол, у якому зазначено, що онук нібито вдарив свою бабусю в обличчя. Свідком інциденту була малолітня дитина. Однак у документі поліцейські вказали, що це правопорушення підпадає під ч. 2 ст. 173-2 КУпАП — «домашнє насильство щодо малолітніх чи неповнолітніх». Це була помилка: бабуся не є малолітньою особою, а дитина в даному випадку була лише свідком, а не потерпілою. Через неправильну кваліфікацію та відсутність додаткових доказів (медичних довідок, показів інших свідків тощо) суд визнав, що матеріали не підтверджують склад адміністративного правопорушення, і закрив справу.
Подібні ситуації трапляються не лише у справах про домашнє насильство. Наприклад, у Кам’янському суди вже закривали провадження щодо ДТП, бо поліцейські у протоколах вказували неправильні пункти правил дорожнього руху. Траплялося так, що у документі посилалися на правило, яке стосується руху поза містом, хоча аварія сталася на вулицях міста. Через таку помилку виходило, що формально водій не порушував саме того правила, яке йому інкримінували, і суд не міг залишити справу відкритою. У результаті винні уникали покарання, а поліцейські отримували дисциплінарні стягнення у вигляді догани.
Анатолій Пономарьов, адвокат АО Дніпролекс.
«У справах критично важлива належна фіксація події на місці: протокол має містити конкретні обставини, фотодокументацію, направлення потерпілого на медичне обстеження та опитування свідків. Якщо у протоколі неправильно вказано кваліфікацію (наприклад — посилання на ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, яка містить ознаку «щодо малолітнього»), а в матеріалах немає доказів, що відповідають цій кваліфікації, суд змушений закрити провадження. Це не означає, що насильство не відбулося — це означає, що держава не змогла довести його в установленому законом порядку. На етапі первинного реагування поліція повинна діяти з урахуванням процесуальних стандартів: збирання доказів, документування ушкоджень, координація з медичними та соціальними службами. У протилежному випадку потерпіла особа залишається без захисту, а можливість попередження ескалації знижується».
Ні. Але це тривожний симптом: формальна робота на початковому етапі знижує ймовірність юридичного реагування й позбавляє можливостей для превенції. Ситуація набирає особливої ваги після гучного випадку в Кам’янському, коли, за повідомленнями, онук у стані наркотичного сп’яніння завдав смертельних поранень двом літнім жінкам. Коли попереджувальні сигнали ігноруються або не документуються — трагедії стають більш імовірними.
Цей випадок — нагадування: якісна робота на етапі першого реагування часто вирішує долю справи. Щоб зменшити ризик ескалації насильства, необхідні: чіткі протоколи фіксації, регулярні навчання для патрульних і дільничних, тісніша координація з медиками й соцслужбами та прозорі механізми контролю якості розслідувань.
Юлія Шепілова
