
Фото: mis.dp.ua
У Кам’янському працюють чотири магазини мережі «Маркетопт», ще два — будуються. Попри активне розширення, саме ця мережа стала ключовим прикладом ухилення від сплати податків у рішенні Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, ухваленому 12 листопада 2025 року. Документ містить конкретні дані щодо масштабів порушень та визначає кроки для детінізації ринку ритейлу по всій країні.
Голова Комітету Данило Гетманцев повідомив у своєму телеграм-каналі:
«Комітет затвердив рішення про наведення ладу на ринку рітейлу. Дали доручення правоохоронцям і фіскалам. Зі строками. Прошу громадськість та ЗМІ долучитися разом з нами до контролю за його виконанням. Знищити тінь ми можемо тільки разом».
Перший магазин у місті відкрився у грудні 2024 року на бульварі Героїв, 13. У квітні 2025 року великий супермаркет запрацював у приміщенні колишнього кінотеатру імені Т. Г. Шевченка на проспекті Свободи, 42А. У липні відбулося відкриття магазину на проспекті Металургів, а 31 жовтня 2025 року — ще одного, на вулиці Звенигородській. Крім того, у місті також будуються два нових об’єкти мережі.
Розширення відбувається в момент, коли на загальноукраїнському рівні «Маркетопт» розглядають як одну з найбільших мереж, що використовують схему «дроблення» бізнесу через ФОП.
Відповідно до оприлюдненого рішення, мережа «Маркетопт» не має єдиної юридичної особи. Магазини працюють за моделлю, коли підприємницька діяльність розподіляється між численними фізичними особами-підприємцями та кількома юридичними компаніями.
У рішенні Комітету зазначено, що станом на 2025 рік мережа складається із 476 магазинів, розподілених між вісьмома компаніями та приблизно півтори тисячі ФОПів. Комітет називає це типовою схемою ухилення від оподаткування, коли фактично єдина мережа працює як група формально незалежних суб’єктів.
Комітет зафіксував, що значна частина ФОПів, які обслуговують магазини мережі, подає податкові дані, що не відповідають реальному обсягу продажів. У документі йдеться, що така модель дає змогу платити суттєво менші податки й уникати повноцінного оподаткування заробітної плати працівників.
Фiнансовий комітет порівняв задекларовані податки мережі з реальними показниками виторгу. За січень–серпень 2025 року «Маркетопт» повідомив про виторг у 5,773 млрд грн. Попри такі обороти, до бюджету сплачено лише 219 млн грн.
Комітет навів порівняння: інші великі мережі з аналогічними обсягами операцій зазвичай сплачують близько 5,1 млрд грн на рік. За оцінками народних депутатів, щорічні втрати бюджету від діяльності «Маркетопту» становлять 4,3 млрд грн.
У документі наголошено, що ці цифри узгоджуються з даними Державної податкової служби про систематичне використання ФОПів для оптимізації податкового навантаження.

Комітет звертає увагу не лише на податкові втрати, а й на тінізацію заробітних плат. За інформацією податкової, у 2024 році середня зарплата в галузі фуд-ритейлу становила 7,5 тис. грн, що нижче за офіційно встановлений мінімальний рівень того періоду.
Комітет також описує випадки, коли мережі ритейлу, включно з тими, що працюють за моделлю ФОП, продають підакцизні товари, водночас декларуючи зарплати, які не відповідають законодавчим вимогам. Через це податкові органи отримали доручення проводити фактичні перевірки, застосовувати хронометраж роботи магазинів і виявляти реальні трудові відносини.
Одним із найбільш резонансних аспектів рішення є вимога до Національного банку України встановити обов’язок для банків виявляти зв’язки між ФОПами та великими торговельними брендами.
Якщо банк встановить, що група ФОПів фактично діє як частина єдиної торговельної мережі, фінансова установа повинна припинити з ними ділові відносини — включно з блокуванням рахунків та припиненням еквайрингу.
Усі банки, які не виконають нові вимоги, отримають санкції.
У рішенні Комітету детально визначено завдання для контролюючих відомств. Податкова служба має провести фактичні перевірки магазинів, дослідити реальний обсяг операцій, з’ясувати, як оформлені працівники, та щомісяця публікувати показники зарплат і податкового навантаження в мережах ритейлу.
Бюро економічної безпеки повинне надати Комітету інформацію про всі кримінальні провадження, пов’язані зі схемами дроблення бізнесу. Зокрема, йдеться про дослідження діяльності торговельних мереж, які використовують ФОП для уникнення оподаткування.
У Кам’янському працює кілька магазинів мережі, і щонайменше два нових мають відкритися вже найближчим часом. У разі масштабних перевірок «Маркетопт» може зіткнутися з блокуванням рахунків окремих підприємців, зупинкою діяльності точок, оформлених за схемою дроблення, та зміною моделі роботи персоналу.
Для міста це може означати перегляд податкових надходжень, підвищення прозорості роботи мереж і зміну конкурентної ситуації на ринку продуктового ритейлу. Контроль, який запроваджує держава, спрямований на те, щоб великі мережі працювали на однакових умовах із малими та середніми підприємцями, не використовуючи переваги тіньових схем.
Отже, рішення Комітету Ради може стати поворотним моментом у регулюванні ринку продуктового ритейлу. Застосування банківських інструментів проти мереж, які використовують схеми дроблення, є новим етапом державної політики у сфері детінізації.
Юлія Шепілова