Фото: freepik
Зима в місті настає не різко, а поступово. Спочатку — холодні ранки, потім тонкий лід на калюжах, згодом сніг, який закриває землю щільною ковдрою. Для людини це питання одягу, опалення й гарячого чаю. Для птахів — питання виживання.
Коли температура стабільно опускається нижче нуля, їжі стає дедалі менше. Комахи ховаються в кору дерев і ґрунт, насіння зникає під шаром снігу, вода замерзає. У таких умовах звичайна міська годівничка може стати різницею між життям і загибеллю для дрібних осілих птахів, насамперед горобців і синиць.
Горобець — один із найбільш «міських» птахів. Він живе поруч із людиною настільки давно, що, за словами орнітологів, майже не залишилося свідчень його існування у повністю диких умовах.
За даними Європейської програми моніторингу поширення птахів, чисельність хатнього горобця в містах з року в рік зменшується. Орнітологиня Ганна Кузьо в інтерв’ю «РБК-Україна» пов’язує цей процес із наслідками індустріалізації та змінами міського середовища.
Раніше горобцям було зручно жити поруч із людиною: зернові поля, худоба, відкриті господарські двори створювали стабільну кормову базу. Сучасне місто влаштоване інакше. Сміття упаковане в поліетиленові пакети, які птахи фізично не можуть розірвати дзьобом. Нові будинки майже не мають щілин і ніш, придатних для гніздування. Їжі стає менше, а безпечних місць ще менше.
При цьому горобці відіграють важливу екологічну роль. Вони є комахоїдними птахами й у теплий період року знищують значну кількість шкідників. Історія знає приклади, коли масове винищення горобців призводило до катастрофічних наслідків, зокрема в Китаї у 1950-х роках, коли після знищення птахів різко зросла кількість комах-шкідників і почався голод.
Водночас, як зазначає Ганна Кузьо, в Україні чисельність горобців не настільки велика, щоб прямо впливати на сільське господарство, а боротьбу зі шкідниками нині переважно ведуть хімічними засобами. Однак зникнення горобців — це симптом деградації міського екосередовища.
Керівниця екологічного відділу Центру еколого-натуралістичної творчості Сумської міськради Олена Бур’ян розповіла для інтернет-журналу Цукр про зимову підгодівлю птахів справою важливою й корисною, за умови, що вона організована правильно.
«Підгодовування птахів узимку підвищує їхні шанси на виживання, підтримує біологічне різноманіття й екологічну рівновагу», — говорить вона.
Традиція допомагати птахам у холодну пору має глибоке історичне коріння. Зокрема, синиці здавна вважалися природними «санітарами» — за день одна пташка може з’їсти стільки комах-шкідників, скільки важить сама. Саме тому підгодівля птахів практикувалася ще з часів Київської Русі як ефективний біологічний спосіб захисту врожаю.
Водночас серед науковців існує й інша думка. Деякі дослідники вважають, що втручання людини порушує механізми природного добору.
«Вони апелюють до поняття природного добору, за яким вижити мають найсильніші особини», — пояснює Олена Бур’ян.
Проте в українських містах підгодівля не має масового характеру, тому її вплив на загальну чисельність птахів залишається мінімальним. За словами фахівчині, сенс підгодовувати птахів є насамперед у періоди стійких морозів, коли вони фізично не можуть самостійно добувати їжу.
Фото ілюстративне: unsplash
Узимку раціон дрібних птахів суттєво змінюється. Через відсутність комах вони переходять переважно на зерно й насіння — як джерело енергії для підтримки тепла.
Безпечними для підгодівлі є:
Для дрібних птахів гарбузове насіння бажано подрібнювати.
Категорично не можна давати:
Фото ілюстративне: freepik
За словами Олени Бур’ян, годівничку можна зробити практично з будь-яких матеріалів — пластикових пляшок, паперових пакетів з-під соку чи молока. Головне, щоб конструкція мала дах і бортики, які захищають корм від снігу та вологи.
Найкращим матеріалом залишається дерево — такі годівнички довговічні, не відлякують птахів і гармонійно вписуються в міський простір. Важливо уникати яскравих кольорів і блискучих поверхонь, які птахи можуть сприймати як загрозу.
Годівничку рекомендують розміщувати на висоті 1,5–2 метри, у недоступному для котів і собак місці, але так, щоб людині було зручно регулярно додавати корм.
Найкращий час для підгодівлі — ранок, коли птахи активно шукають їжу. Якщо ж немає змоги робити це постійно, фахівці радять приносити корм у місця, де годівнички вже встановлені: парки, школи, дитячі садки, центри натуралістичної творчості.
З настанням стабільної плюсової температури підгодівлю потрібно припиняти. Годівнички слід зняти й обробити окропом або дезінфекційними засобами, адже деякі птахи можуть переносити хвороби, небезпечні для людини.
Птахи добре запам’ятовують місця, де їм допомагали пережити зиму. І з поверненням тепла вони залишаються поруч — уже як природні захисники міського простору від комах і шкідників.
Допомога птахам узимку не вирішує глобальних екологічних проблем. Але вона робить місто трохи живішим, уважнішим і людянішим — і для тих, хто літає, і для тих, хто спостерігає знизу.
Юлія Шепілова
