Фото: www.freepik.com
Ще кілька років тому розрахунок криптовалютою в Україні здавався чимось фантастичним. Сьогодні це — частина сучасного життя: одні купують каву за біткоїни, інші отримують зарплатню в USDT. Але чи все це законно? І чи можна в Україні платити криптовалютою так само, як гривнею?
Формально володіння криптовалютою в Україні законне. У 2022 році Верховна Рада ухвалила закон «Про віртуальні активи», який визначає криптовалюту як нематеріальний актив. Цей документ заклав правовий фундамент для розвитку ринку, але поки не став повністю дієвим — для цього потрібні зміни до Податкового кодексу і низка підзаконних актів, яких досі не прийнято. Через це в Україні наразі немає ліцензованих криптобірж, а вся криптосфера працює без державного нагляду.
Національний банк України не визнає криптовалюту офіційним платіжним засобом. Тож продавці не мають права напряму приймати оплату у біткоїнах, ефіріумі чи інших криптовалютах — лише в гривні. Однак бізнес може використовувати криптопроцесингові сервіси, які миттєво конвертують криптовалюту в гривню. Так працюють деякі кав’ярні, інтернет-магазини і турагентства. Покупець сканує QR-код, відправляє криптовалюту, а сервіс перетворює її на гривню й переказує продавцю.
Приклади таких сервісів — Whitepay та інші криптопроцесингові платформи, які, наприклад, активно використовувалися для збору донатів на ЗСУ. Така модель не порушує законодавства, адже бізнес отримує оплату в національній валюті.
Щодо податків — операції з криптовалютою для фізичних осіб підпадають під загальні правила оподаткування доходів. Якщо людина купила криптовалюту дешево, а продала дорожче, вона отримала прибуток, який треба задекларувати. Ставка — 18% податку на доходи фізичних осіб і 1,5% військового збору. При цьому механізму автоматичного контролю за такими операціями держава наразі не має.
Попри законодавчі прогалини, українці активно використовують криптовалюту — особливо у фрилансі, міжнародних переказах і волонтерстві. Хтось отримує оплату за послуги в USDT, хтось купує товари за кордоном, а хтось переводить криптовалюту волонтерам. Це зручно, швидко й вигідно.
Водночас експерти застерігають: через відсутність чіткого регулювання криптосфера залишається зоною підвищених ризиків. Відсутній механізм захисту прав споживачів при оплаті криптовалютою, а також поширені шахрайські схеми — від фейкових інвестиційних платформ до підроблених обмінників.
До того ж, в Україні з’явилися мікрофінансові установи, які видають кредити у вигляді криптовалюти. Це доволі нова практика, яка викликає занепокоєння фахівців через низьку регуляторну прозорість і високі ризики для позичальників.
Також все частіше люди при пошуку роботи стикаються з пропозиціями отримувати зарплату частково або повністю в криптовалюті — здебільшого в USDT або біткоїнах. Хоча це популярно в IT-секторі та серед фрилансерів, такий формат офіційно не врегульований і вимагає уважного юридичного оформлення.
Отже, криптовалютою в Україні можна розраховуватися — але лише через посередницькі сервіси з миттєвою конвертацією в гривню. Закон «Про віртуальні активи» створив необхідний фундамент, але залишається недієвим без додаткових нормативних актів. Користувачі мають усвідомлювати як можливості, так і ризики криптовалюти, а бізнес — обирати перевірених партнерів і працювати в межах закону.
Юлія Шепілова
