Влітку 2025 року рибалки Кам’янського масово скаржаться на практично повну відсутність крупної плітки та ляща, яких у наших околицях було у рекордній кількості в двох попередніх сезонах.
«Що сталося? Пішла? Виловили сітками? Отруїли?» — версій безліч, точних відповідей немає ні в кого, включно з інспекцією.
За спостереженнями представників Держрибагентства, подібна ситуація зі слабким кльовом плітки та ляща спостерігалася протягом усього літа не лише в районі Кам’янського, а й униз за течією аж до самого Запоріжжя. Усюди одна й та сама картина: добірної плітки та ляща начисто немає в уловах рибалок-аматорів. Промисловики мовчать, наче води в рот набрали. То де ж вона, мацненька таранька, яку від початку війни ловили всі, сушили й регулярно відправляли бійцям на фронт?
Можливо, звичайно, частково й виловили, адже рибартілям із 2024 року дали «зелену вулицю» на роботу. Вони добре процідили сітками Дніпро, проте не все ж і не одразу!
Найімовірнішою відповіддю видається такий висновок, заснований на аналізі статистики: велика плітка є, але з берега її не дістати. У зв’язку з рекордною маловодністю та критично низьким рівнем води (не плутати з швидкістю течії) трофейні екземпляри тримаються максимальної глибини водойми, фарватеру, добре промиваємих течією ям та омутів. Там же й серйозний лящ. Купчаться на ямах, до берега підходять рідко, неохоче й ненадовго. Дістати до локацій концентрації великої плітки та ляща можна лише наважившись на сумнівне порушення заборони навігації, що загрожує штрафом, тобто — з човна.
Редакція не має права закликати рибалок до порушень, але надати повноцінну інформаційну картину — наш прямий обов’язок.
За словами тих, хто знайшов велику плітку з лящем і зумів «вмовити», у їхніх харчових уподобаннях зараз варена кукурудза та опариш, червоний хробак у ігнорі. А ось із карасем зовсім неочікувана картина — їхні пуза рясно набиті найдрібнішою зеленню, що свідчить про те, що сріблястий тимчасово перейшов на вегетаріанство й активно харчується планктоном і дрібними водоростями у товщі води.
Очевидно, що із поступовим охолодженням води поведінка риби та її щоденне меню зміняться, але в який бік — поки прогнозувати рано. Можливо, косяки крупної риби охочіше почнуть підніматися до греблі, а можливо — «стануть на якір» на зимувальних ямах нижче Кам’янського. Незабаром перевіримо, а поки що так як є.
Усім — ні хвоста, ні луски!
Валентин Корж для КамPress
