Фото ілюстративне: freepik
Коли державний символ стає предметом громадського обговорення — від ліричних рядків до політичних рішень — питання про його зміну перетворюється на арену, де перетинаються пам’ять, ідентичність і прагнення до майбутнього.
На порталі Електронних петицій Кабінету Міністрів України зареєстрована ініціатива одеситки Ганни Кунєвої, яка пропонує новий текст державного гімну. Збір підписів розпочався 23 червня 2025 року. Станом на момент підготовки цього матеріалу зібрано 13 328 голосів із необхідних 25 000; до завершення збору підписів залишається сім днів.
У петиції авторка наголошує: “Гімн країни — це не просто пісня. Це код нації, колективна молитва, маніфест, налаштування на майбутнє”. Вона стверджує, що чинний текст гімну несе програми “боротьби, страху, страждання, втрати, захисту і болю” та що кожне слово формує “нашу реальність, нашу історію і життя”.
Замість нинішніх рядків, таких як “Ще не вмерли Україна”, “Згинуть наші вороженьки”, “Душу й тіло ми положим за свободу”, Ганна Кунєва пропонує новий текст — “гімн пробудження, єдності, любові, миру і процвітання”.
Процвітає України — і слава, і воля,
Проживаємо ми разом нашу світлу долю.
І живемо ми у мирі усім білим світом,
І будуємо країну, що в єдності квітне.
Душу й тіло пробудили, обравши свободу,
Бо віками ми є браття козацького роду.
Об’єднались у світанні — від Сяну до Дону,
І світло вільної країни ллється крізь кордони.
Чорне море так сміється, дід Дніпро радіє,
І у нашій Україні доленька квітніє.
Душу й тіло пробудили, обравши свободу,
Бо віками ми є браття козацького роду.
Ми з любов’ю і завзяттям долю творим спільно —
В Україні пісня щастя лине гучно й вільно.
Зберегли ми споконвічні — мудрість, честь, сумління,
І несуть у світ добро нові покоління.
Душу й тіло пробудили, свободу обравши,
Всім народом відчуваємо єдність нашу!
На своїй сторінці у Facebook Ганна Кунєва опублікувала звернення до президента та громадськості: “Пане Президенте, ну що ж поганого в тому, щоб ми співали не ‘Ще не вмерла України і слава, і воля’, а ‘Процвітає Україна і слава, і воля’?” Вона також написала: “Чому ми й досі програмуємо себе на життя в боротьбі, на очікування кращої долі? Адже сила слова творить реальність. І якщо в головній молитві країни ми щодня повторюємо смерть, страждання та війну — ми отримуємо саме це.”
Кунєва підкреслює, що не пропонує «повністю змінювати» гімн, а пропонує «інновацію: зберегти його силу й глибину, але замінити ті слова, які несуть біль і боротьбу — на слова про процвітання, єдність і свободу». Вона закликає українців підтримати ініціативу та поширювати петицію, щоб «про гімн майбутнього дізнався весь світ».
Питання зміни державних символів в Україні обговорюється вже не вперше. Після повномасштабного вторгнення 2022 року ці символи набули ще більшого значення як елемент національної стійкості. У квітні 2022 року президент Володимир Зеленський різко розкритикував подібні ініціативи. Він заявив: «Хочу сказати декілька слів і тим політикам, деяким депутатам Верховної Ради України, які абсолютно не розуміють, що відбувається в серцях наших людей. Настільки не розуміють, що аж придумали змінювати національний гімн. У мене питання до цих осіб: а що ви у своєму житті зробили такого, щоб у вас з’явилося моральне право змінювати слова гімну? Ви що – видатні поети? Може, ви відзначилися чимось у боях за Україну? Чи зараз час такий прийшов, що можна гімн міняти, коли тобі захочеться? Заспокойте емоції. Припиніть виставляти себе дурнями». Президент також додав: «І навіть якщо випадково за щось подібне проголосують, все одно мого підпису під такими законопроєктами не буде. Не витрачайте час».
Законодавча процедура зміни державних символів передбачає громадське обговорення, розгляд парламентом і підпис президента. Навіть якщо петиція набере необхідні для розгляду 25 000 голосів, це стане лише початком процесу, що включатиме правові експертизи та суспільні дебати.
Ініціатива Ганни Кунєвої звертає увагу на вагу символів і слова у формуванні суспільних наративів. Водночас її подальша доля залежатиме від суспільного консенсусу, політичної волі та юридичних процедур. Як показує приклад заяв президента Зеленського, навіть значна кількість підписів не гарантує, що ця ідея буде реалізована.
Юлія Шепілова
