Зображення створено за допомогою ШІ
В Україні на 13% побільшало кримінальних проваджень, пов’язаних із дорослим контентом. Водночас держава продовжує вимагати сплату податків від креаторів, які заробляють на таких платформах, як OnlyFans. Ця правова колізія створює небезпечну зону невизначеності для людей, що працюють у сфері цифрового контенту.
За даними Опендатабот, протягом перших дев’яти місяців 2025 року правоохоронці відкрили 1 498 кримінальних проваджень за статтею 301 Кримінального кодексу України — «ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів». Це на 13% більше, ніж за аналогічний період минулого року (1 320 справ).
Майже половину з усіх справ було відкрито лише за два місяці — січень і березень. У 95% випадків (1 424 провадження) вже вручено підозри, а 81% справ (1 215) направлено до суду.
«Виробництво та розповсюдження контенту 18+ в Україні заборонено — проте не сплата податків за отриманий з цього дохід», — зазначають в аналітиці Опендатабот.
Паралельно Державна податкова служба України розіслала листи авторам контенту з платформ на кшталт OnlyFans, закликаючи їх задекларувати доходи та сплатити податки. Це викликало хвилю занепокоєння серед моделей і креаторів, які побоюються, що така декларація може стати підставою для кримінального переслідування.
«Моделі готові сплачувати податки, але бояться, що це автоматично стане приводом для відкриття справи за статтею 301», — йдеться у повідомленні Опендатабот.
За інформацією Економічної правди, лише за три роки повномасштабної війни держава витратила 4,9 млн гривень на експертизи дорослого контенту, необхідні для порушення кримінальних справ. За годину перегляду таких матеріалів експерти отримують близько 500 гривень.
Адвокатка Леся Михаленко пояснює, що сама стаття 301 давно потребує перегляду:
«Під її дію може потрапити навіть приватне листування між повнолітніми людьми. Якщо законопроєкт № 12191 буде ухвалено, це не легалізує порнографію, але приведе до її декриміналізації. Поліція більше не зможе відкривати кримінальні справи та чинити тиск на креаторів, які створюють контент за згодою повнолітніх осіб».
Вона також зазначає, що сплата податків не є підставою для відкриття кримінального провадження, адже податкова служба бачить лише фінансові надходження, а не зміст контенту.
«Платформи не передають, а ДПС не аналізує зміст контенту, а бачить лише фінансові надходження. На тому ж OnlyFans можна розміщувати контент будь-якого характеру — фітнес, освіта, музика. Формально ризик потрапити під статтю існує, але він не виникає через факт декларування», — пояснює адвокатка.
В Україні вже зафіксовано три випадки, коли автори дорослого контенту оскаржували штрафи від податкової служби в суді — і виграли. Це створює прецедент, який може вплинути на майбутню правову практику.
Попри це, ризики для креаторів залишаються високими. Поки стаття 301 залишається чинною, будь-який контент може бути витлумачений неоднозначно, а правоохоронці — отримати підставу для обшуків та кримінальних проваджень.
«Це означало б кінець ситуацій, коли під виглядом “боротьби з порнографією” силовики проводять обшуки, принижують людей, бо “немає вже кримінальної справи, з якою можна прийти”», — додає Михаленко.
Тема поєднання заборони adult-контенту та вимоги сплачувати податки — не лише правове, а й моральне питання. Українське суспільство продовжує шукати баланс між законодавчими нормами, свободою творчості й прозорістю оподаткування. Поки ж ті, хто заробляє онлайн, залишаються між двома реальностями — офіційними податковими вимогами та ризиком кримінальної відповідальності.
Юлія Шепілова
