
Біля будівлі Петриківської селищної ради 14 листопада зібралися люди на мирну акцію протесту: значну частину присутніх складали родичі загиблих військових, представники громадських організацій та медіа. Приводом стала реалізація проєкту з будівництва Алеї пам’яті та слави – за словами місцевих мешканців, її почали зводити на території колишнього кладовища поруч із храмом Московського патріархату. Протестувальники стверджують, що місце не було узгоджено з громадою і вони дізналися про роботи постфактум, коли тендер на понад 15 млн грн вже завершили, а техніка вийшла на ділянку.
Для родин загиблих ключове питання не сам факт створення Алеї, а місце, де її планують облаштувати.
«Пам’ять мого чоловіка не повинна згаснути на цвинтарі» – було написано на одному з плакатів. Інші також відображали обурення: «Незгода громади – найбільша образа», «Де згода? Де обговорення? Адміністраціє, почуй нас», «Ні – будівництву проти волі громади».
Кілька родичів заявили, що не були поінформовані ні про конкретну локацію, ні про те, що майбутня алея розташовуватиметься на місці старого кладовища. Дехто наголосив, що не мав інформації про зустрічі, де нібито обговорювали проєкт. Інші казали, що їм називали місце, але не уточнили, що тут раніше були поховання.
Учасники акції запропонували альтернативу – перенести Алею ближче до центру селища, біля Будинку культури, де нині висить стенд з портретами загиблих. «Там відправляли хлопців усім селом на війну – там місце, де проливалися сльози», – пояснювали вони.
Під час протесту до людей вийшли представники влади, в тому числі керуюча справами виконавчого комітету Петриківської селищної ради Валентина Тарасівна Бельмас. Вона наголосила, що рішення ухвалили відповідно до чинного законодавства, а тендерна процедура була прозорою.

За її словами, у листопаді минулого року провели зустріч, на яку прийшли 51 із 72 родичів загиблих. «Місцерозташування було погоджено одноголосно», – зазначила вона. Чиновниця запевнила, що іншої ділянки, яка б відповідала вимогам проєкту, не знайшли.
На місці майбутньої Алеї вже встановлений хрест у пам’ять жертв Голодомору. Проєкт передбачає благоустрій території та можливість розширення. «Дай Бог, щоб цього не знадобилося. Якщо розширення не буде потрібне, висадять дерева», – сказала Бельмас.
Щодо пропозиції перенести Алею до Будинку культури, вона пояснила, що ця земля перебуває у власності Дніпропетровської області, а процедура переоформлення може тривати роками. «Роботи необхідно проводити вже зараз», – наголосила вона. Також чиновниця продемонструвала учасникам проєкт, який можна переглянути у селищній раді.

«Дуже шкода, що так вийшло, але все має бути красиво та достойно», – додала вона.
Влада запевнила, що у разі питань щодо якості виконаних робіт їх вирішуватимуть у судовому порядку. Голова селищної ради Наталія Іванівна Коваленко на заході була відсутня. Валентина Тарасівна пообіцяла провести з нею бесіду та повідомити громаду про подальші кроки.
Люди наголошували, що повідомлення про те, що будівництво зупинити не можна, їх категорично не влаштовує. Вони вимагали:
Одна із активісток повідомила, що вони очікуватимуть відповідь від влади. Якщо питання не вирішать наступного тижня, наступного понеділка планують провести нову акцію – цього разу біля Дніпровської обласної ради.
Окрім питання локації, протестувальники підіймали й тему самої закупівлі. Вона була оголошена 10 жовтня 2025 року.
Переможцем стало ТОВ «Автомагістраль 2016» із Дніпра, яке згідно з відкритими реєстрами спеціалізується на будівництві доріг і автострад та має понад 40 зареєстрованих видів діяльності. За даними судового реєстру, компанія фігурує у 55 судових документах. Цей факт викликав запитання у мешканців громади.
Раніше КамPress уже повідомляли про наміри проведення цієї закупівлі та звертали увагу на те, що окремі вимоги до учасників могли бути імовірно дискримінаційними. Детальніше про це можна прочитати за посиланням.
Кам’янські будівельні фірми заявили, що не могли брати участь у процедурі через вимоги тендерної документації. Йшлося про одразу чотири ISO сертифікати: щодо управління якістю, охорони праці, екологічного менеджменту та антикорупційної системи. Також учасникам необхідно було надати не менше двох аналогічних договорів, кожен із яких мав становити не менше 99% від очікуваної вартості закупівлі.
Компанія з Кам’янського подала звернення до замовника із зауваженнями щодо дискримінації. У відповідь замовник заявив, що вимоги ISO є поширеною практикою, спрямованою на забезпечення належної якості, і що отримати такі сертифікати може будь-яка компанія. Щодо досвіду, влада наполягала, що критерії встановлені відповідно до Закону.
Під час мітингу люди порушували й інші питання:
щоденна хвилина мовчання о 9:00, виплати учасникам бойових дій, організація поховань і церемоній. Лунали й емоційні звинувачення на адресу влади щодо неправомірного використання бюджетних коштів.
Учасники акції наголосили, що їхня вимога – не блокувати пам’ять, а навпаки, гідно вшанувати загиблих. Але, за їхніми словами, обраний спосіб і місце порушують етичні та символічні межі.
Влада пообіцяла передати позицію громади селищній голові та надати відповідь. Активісти заявили, що чекатимуть роз’яснень протягом тижня. Якщо їх не буде, вони мають намір звернутися до Дніпровської районної ради.
Юлія Шепілова