Ілюстрація: www.freepik.com
Сьогодні, у День молоді, ми вирішили розібратися, чим насправді живуть молоді люди. Про сучасне покоління часто говорять “сидять постійно в телефонах”, “не хочуть працювати”, “байдужі до країни”. Ми зібрали найпопулярніші міфи та подивилися, що їм протиставляє реальність.
Телефон у руках молодої людини — не завжди ознака бездіяльності. Соціальні мережі стали ефективним інструментом громадської активності. Школярі та студенти організовують благодійні збори для ЗСУ, інформують про волонтерські події, підтримують переселенців і заохочують людей до участі в акціях. Якщо раніше активісти збиралися на площах, то тепер — у чатах та на сторінках Instagram чи Telegram.
Чимало українських проєктів зростають саме завдяки цифровим інструментам. Наприклад, програма «ВідНОВА:UA», яку реалізує Програма розвитку ООН, у 2023 році провела 24 молодіжних обміни в 12 областях і відкрила 24 молодіжні простори, які вже відвідало понад 11 тисяч людей. Це яскравий приклад того, як технології допомагають об’єднувати молодь і перетворювати ідеї на дієві проєкти.
Твердження про небажання молодих людей працювати не витримує перевірки фактами. Сьогоднішнє покоління Z і молодші мілленіали дійсно прагнуть балансу між роботою та особистим життям, але це не означає, що вони уникають відповідальності. Навпаки, вони обирають заняття, які відповідають їхнім цінностям і дають відчуття впливу на результат.
Яскравий приклад з Кам’янського — боксерка та тренерка Вікторія Щербина. Вона поєднує спортивні досягнення, тренерську діяльність, волонтерство та донорство крові. У 2025 році Вікторія стала срібною призеркою міжнародного турніру Eindhoven Box Cup у Нідерландах і продовжує працювати з молодим поколінням спортсменів. Це доводить, що прагнення до розвитку та багатозадачність — характерні риси багатьох представників сучасної молоді.
Рівень громадянської активності серед української молоді за останні роки зріс у кілька разів. За даними Міністерства молоді та спорту, у 2022 році волонтерили близько 20 відсотків молодих людей, а вже у 2023 році — понад 40 відсотків. Дослідження аналітичного центру Cedos і дослідницької агенції Info Sapiens також підтверджує цю тенденцію: зросла не лише кількість тих, хто бере участь у волонтерстві, але й тих, хто ставить за мету бути корисним країні — з 6 відсотків до 37.
Після початку повномасштабної війни молодь активно долучилася до плетіння маскувальних сіток, збору гуманітарної допомоги, підтримки переселенців та організації благодійних заходів. Вона проявляє себе і на всеукраїнському рівні — від участі в освітніх програмах до протестів на захист важливих державних інституцій.
Одним із найдинамічніших напрямів стала онлайн-волонтерська діяльність. Через соціальні мережі — Facebook, Instagram, Telegram — молоді люди швидко поширюють інформацію про нагальні потреби, організовують збори коштів, закуповують обладнання, гуманітарну допомогу та підтримують переселенців. Вони публікують звіти, проводять інформаційні кампанії, борються з дезінформацією, що значно підвищує рівень довіри до волонтерських організацій.
Міжнародна платформа United24, створена за підтримки Президента України, за час повномасштабної війни залучила майже 2 мільярди доларів на допомогу — від закупівлі машин швидкої допомоги до проєктів із розмінування та відбудови. Молоді блогери та інфлюенсери стали важливою частиною цього процесу, збираючи кошти та залучаючи тисячі людей до участі у благодійних ініціативах.
Тож, соціальні мережі вже давно перестали бути ознакою пасивності — для сучасної молоді вони стали інструментом організації, навчання і волонтерства. Молоді жителі поєднують роботу, спорт, навчання та громадську активність. Їхня участь у волонтерстві та відбудові країни доводить: це покоління не лише думає про своє майбутнє, а й діє задля нього вже сьогодні.
Юлія Шепілова
