На жаль, під час війни навігація закрита, це серйозно обмежує можливості рибалок. Однак колись риболовля з човна знову стане доступною, тобто – не завадить знати про цей спосіб.
У попередніх випусках рубрики побіжно згадав про риболовлю на поплавцеву вудочку впроводку з човна на течії. Виявилося, що цей спосіб ловлі серйозно підзабутий. Багато молодих рибалок навіть не чули про нього. Читачі просять поділитися досвідом: «Як налаштувати снасть? Як можна ловити на поплавчанку на великій глибині? Незрозуміло: довжина вудилища 4 метри, а ловите з п’яти-шести…».
І справді, з приходом у рибальську індустрію нових матеріалів, технологій і безінерційних котушок народ масово перейшов на фідерний спосіб, забувши про ефективну ловлю впроводку. Коли снасть запускають під човном і проводжають її течією поглядом настільки, наскільки дозволить вудилище. Туди – сюди. Рідкісний рибалка в Кам’янському використовує цей метод, а дарма, у деяких ситуативних випадках він може виручити. Ба більше, інколи він виявляється єдиним дієвим на слабкій течії.
Одразу зауважу: мова йде про ловлю з човна, заякореного перпендикулярно течії. І другий дуже важливий момент – цей спосіб неможливо використовувати на занадто швидкій течії, на категорично живавій струї потрібно переходити до традиційних методів із застосуванням важких грузил і годівниць. Але саме в моменти, коли воду «штовхають» зовсім слабко й розмірено, нічого, окрім поплавчанки, не працює. Пояснення тут просте: немає течії – немає руху. Повідці фідерів статично лежать на дні й рибу цікавлять рідко, тільки якщо випадково наткнеться на гачок із наживкою. Метод лову впроводку ж побудований на постійній динаміці, коли насадка рухається вздовж дна, нагадуючи природну ситуацію, де вода звично для риби несе всяких червоподібних у придонних шарах.
Раніше, коли розклад скидання води можна було прогнозувати, я регулярно користувався цим методом. На світанку починав рибалку на вудку, а годині о сьомій включали течію й доводилося з жалем переходити на котки, фідери, кільця. Бувало й смішне: стоїть купа човнів, а ловлю я один. Рибалки в сусідніх човнах нервують, намагаються повторити мою снасть, але виходить погано – її потрібно готувати заздалегідь і знати всі тонкощі.
Найперше треба мати правильну закришницю. Вічко не повинно бути надто великим (швидко вимиває сухарі), але й занадто дрібне не годиться – начинку матьонки (одна з народних назв закришниці) має вільно зносити вниз течією. Крихти хліба, каші, тирси, зернова лузга повинні постійно відриватися від загальної маси й плисти вздовж дна, лишаючи каламутну доріжку й аромат. Для створення хмарки в закришницю іноді додають глину, пісок або борошно. Риба швидше підходить до човна й пасеться в доріжці нижче до ста метрів.
Саме тому є неписаний закон – не ставати на якір під чужим човном ближче ніж 150 метрів. Людина підгодувала стежку підходу риби, а порушник конвенції перекриє їй хід і буде перехоплювати здобич. Раніше за такі форте́лі можна було серйозно «отримати». Особисто бачив, як ображений професійний підривник, точно розрахувавши час горіння бікфордового шнура, сплавив на човен порушника дощечку з тротиловою шашкою. Обійшлося без серйозних жертв, від вибуху постраждав лише один балон надувного човна, і хамуватому рибалці вдалося дістатися берега на другому. Тож раджу дотримуватися рибальської етики – мало хто кому трапиться на шляху.
Стандартною базовою основою для закришниці є сухарі. Можна й свіжий хліб, але він розчиняється швидше. Як добавку можна використовувати кашу зі злакових, кулі круто замішаної готової прикормки для фідерів, пісок, глину. Набиваючи сітку, пам’ятайте, що матьонку має вимивати, не варто її зав’язувати занадто туго, але всі ниточки-мотузочки та краї сітки треба, щоб уникнути зачепів, акуратно упакувати. Періодично її необхідно піднімати над дном, трохи м’яти сухарі, струшувати у товщі води, створюючи згадану каламутну хмарку. Для ароматизації я використовую шматочок поролону, змочений атрактантом. Плітка й лящ, за моїми спостереженнями, люблять аніс.
Щоб закришницю не зносило, треба її правильно овантажити. Вона знадобиться й для ловлі на фідер, коли дадуть течію. Матьонка і класична годівниця в тандемі значно підвищують шанси на добрий улов. Її місце прямо під човном, строго вертикально, інакше гачки поплавчанки на слабкій течії падатимуть просто на закриху й чіплятимуться за сітку. Я випробував багато видів вантажів, але зрештою зупинився на металевих помольних кулях різного діаметра. Вони добре обтічні, не рвуть полотно закришниці й не парусують. Як лин найкраще підходить товста волосінь для газонокосарок. Цей матеріал не дає великої дуги, його можна натягнути, як струну, ним чудово ковзає свинцеве кільце.
Траплявся ще один унікальний варіант – із чавунної сковорідки, залитої свинцем. По зовнішніх краях зроблені отвори, через які сітка, вкладена всередину посудини, прив’язується до баласту. Така конструкція дозволяє подовжити термін служби матьонки. Річ у тім, що найчастіше перспективне місце всіяне гострим ракушняком, який ріже тканину вщент. Уся ваша смачна прикормка може одночасно висипатися на дно через діру.
Щоб довго не чекати підходу риби, раджу опускати закришницю відразу ж після якорів. Причому зволожити її заздалегідь, ще стартуючи з берега. Перші хвилин десять, поки будете розмотувати снасті й розкладати інвентар, можна підвісити її у півводи, приваблюючи рибу крихтами й запахом до свого місця здалеку. Потім опустити на дно й відрегулювати натяг.
Це основні, принципові правила використання закришниці. Застосовувати інновації й експериментувати з прикормом ніхто не забороняє. Ба більше, гнучкий підхід вітається: сьогодні риба хоче аніс, а завтра подавай їй сливу. Ароматні булочки риба теж любить, але вони погано вимиваються й забивають вічко слизькими розпушувачами. Задоволення користуватися закришницею стало не дешевим, хліб нині дорогий. Але риболовля взагалі перестала бути задоволенням копійчаним. На денну рибалку з ловлею на кільця я зазвичай беру із собою близько 10 «цеглин» сірого. Якщо тільки на одну ранкову зорьку для ловлі впроводку – можна обійтися чотирма. Ловити цим способом можна й без закрихи, але результат ненабагато кращий, ніж удома у ванній.
Так, забув сказати: подібні величезні закришниці також використовують для ловлі на палиспасс, але там трохи інший метод, ніж впроводку. Якось зупинимося детальніше.
Оскільки тема занадто об’ємна для однієї статті, продовжимо в одному з наступних випусків. Розповім про принципи вибору місця, різновиди вудилищ для поплавкової ловлі з човна, особливості оснащення й багато іншого. Слідкуйте за нашою рубрикою.
Ні хвоста, ні луски!
Валентин Корж для КамPress
