Prozorro — звучить прозоро, а як працює насправді?

Фото: www.freepik.com

Редакція КамПресс розпочинає цикл публікацій про державні закупівлі. Ми хочемо з’ясувати: хто витрачає гроші з бюджетів, на що саме, і чи справді все так прозоро, як обіцяє держава?

Починаємо з головного – що таке Prozorro, звідки взагалі беруться гроші в бюджетах та як вони витрачаються.

Звідки беруться гроші?

Гроші, які витрачаються на ремонти, зарплати, медицину, закупівлю продуктів чи шкільні вікна – це не міфічні «державні кошти». Це ваші податки. І податки підприємств, які працюють у місті.

Наприклад, у Кам’янському – тисячі підприємців і десятки великих компаній, включно з промисловими гігантами. Вони наповнюють місцеву скарбницю.

Структура доходів бюджету на прикладі громад

Доходи бюджету поділяються на дві категорії:

  • власні – це податки та збори, які безпосередньо надходять до міського бюджету (податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок (для субʼєктів підприємництва), податок на нерухомість, плата за землю тощо);
  • передані (трансферти) – це кошти з державного бюджету: освітня й медична субвенції, дотації на соціальні виплати тощо.

За рішенням міської ради про бюджет на 2025 рік, доходи Кам’янської громади заплановані в розмірі 3,7 мільярда гривень. З них:

  • загальний фонд – понад 3 мільярди грн. (поточні витрати: зарплати, харчування, комунальні послуги),
  • спеціальний фонд – понад 619 мільйонів грн. (капітальні витрати: ремонти, будівництво, закупівлі техніки тощо).

У 2025 році Кам’янська громада планує витратити більше коштів, ніж отримає доходів. Загальні видатки становлять 3,76 млрд грн, а доходи – 3,7 млрд грн. Дефіцит бюджету покривається за рахунок залишків коштів попередніх років, внутрішніх перекидань між фондами, а також кредитів, зокрема у «Державному ощадбанку України».

За рішенням міської ради про бюджет на 2025 рік, доходи Верхньодніпровської громади заплановані в розмірі 265,8 мільйона гривень. З них:

  • загальний фонд — 264,9 млн грн (поточні витрати: зарплати, харчування, утримання установ),
  • спеціальний фонд — 870,9 тис. грн (капітальні витрати: ремонти, закупівлі тощо).
    У 2025 році видатки громади дорівнюють доходам — 265,8 млн грн. У бюджеті передбачено оборотний залишок у розмірі 250 тис. грн і резервний фонд — 1,8 млн грн.

За рішенням міської ради про бюджет на 2025 рік, доходи Дніпровської громади заплановані в розмірі 21,25 мільярда гривень. З них:

  • загальний фонд — понад 20 мільярдів грн (поточні витрати),
  • спеціальний фонд — понад 1,21 мільярда грн (капітальні витрати).
    Загальні видатки становлять 21,05 млрд грн.

Бюджет Дніпра передбачає профіцит загального фонду у 2,7 млрд грн і дефіцит спеціального фонду майже на таку ж суму — 2,73 млрд грн.

Як ці гроші витрачають?

Щоб витратити бюджетні кошти на певну потребу (наприклад, зробити ремонт вулиці, закупити автобус чи побудувати садочок), місцева влада в особі відповідних департаментів та управлінь має пройти чітко прописану процедуру – публічні закупівлі через систему Prozorro.

Що таке Prozorro?

Prozorro – це електронна система публічних закупівель, яка з 2016 року є обов’язковою для всіх держструктур і органів місцевого самоврядування.

Назва Prozorro народилася… у Facebook. Саме так волонтери з Transparency International жартома назвали ідею зробити закупівлі справді «прозорими». І ця назва прижилася – спочатку як волонтерський проект, а згодом – як державна система.

Це онлайн-платформа, де:

  • державні чи комунальні замовники (наприклад, школа або управління ЖКГ) оголошують, що саме їм потрібно — товари, послуги чи роботи (наприклад, купівля обладнання, прибирання території або ремонт дороги);
  • компанії та підприємці подають свої цінові пропозиції;
  • проходить електронний аукціон, на якому визначається найвигідніша пропозиція;
  • укладається договір між замовником і переможцем.

І головне – вся інформація публічна і доступна для перегляду кожному. Оголошення, учасники, рішення, договір і сума – усе це є на сайті prozorro.gov.ua.

Як усе працює: шлях від ідеї до договору

  1. Замовник визначає потребу. Наприклад, Комунальне підприємство Кам’янської міської ради «Центральні тепломережі» вирішує замінити зношені ділянки теплотраси.
  2. Проєктна організація розробляє документацію. Це кошториси, креслення, графіки.
  3. Визначається орієнтовна вартість. Її вказують у проєкті. Наприклад, 5 мільйонів гривень.
  4. Оголошення в Prozorro. Замовник публікує тендер: яка сума, які роботи, які вимоги до учасників (досвід, обладнання, ліцензії, банківська гарантія).
  5. Компанії подають пропозиції. Наприклад, ТОВ «Укртеплобуд» і ФОП Петров. Система проводить електронний аукціон.
  6. Визначається переможець.
  7. Підписується договір. Переможець виконує роботи.
  8. Вся інформація залишається у відкритому доступі. Громадяни, журналісти, контролюючі органи можуть перевірити, хто що виграв, коли і за скільки.

А якщо замовник хоче «свою» фірму?

Ось тут і починаються схеми. Prozorro – це не панацея. Система дає відкритість, але не гарантує чесну конкуренцію.

Типові махінації:

  • тендерні умови прописані так, щоб «підходила» лише одна компанія;
  • конкурентів відсікають за дрібні технічні помилки;
  • після перемоги укладаються додаткові угоди, де ціна може зрости на мільйони;
  • фірми-«прокладки» виграють закупівлі, а потім передають виконання справжнім виконавцям, залишаючи собі відкат.

Звичайно, система дає можливість учасникам подавати скарги на такі антиконкурентні умови. Відповідні скарги оперативно розглядає Антимонопольний комітет України і ухвалює рішення, яке є обовʼязковим для замовника. Але і контроль із боку громади та журналістів – також критично важливий.

Хто контролює Prozorro?

Офіційно система Prozorro належить державі. Її адмініструє ДП «Прозорро» (у підпорядкуванні Мінекономіки). Але сама платформа – це лише центральна база даних. А всі дії (оголошення, подання документів, участь в аукціонах) відбуваються через електронні майданчики, які пройшли акредитацію.

Це – такі собі «вікна» доступу: наприклад, Zakupki.Prom.ua, SmartTender, E-Tender, dzo.com.ua тощо.

Чи можна перевірити самостійно?

Так! Prozorro працює за принципом «Усі бачать усе». Щоб дізнатися, хто виграв тендер на нові комп’ютери в школу, або скільки коштував ремонт дитячого майданчика, достатньо зайти на prozorro.gov.ua, ввести назву замовника – наприклад, «Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам’янської міської ради», переглянути тендери, учасників, договори, завантажити документи й дізнатись, хто і за що отримав гроші.

А якщо хочеться ще глибше – наприклад, перевірити, чи не має компанія судових справ або зв’язків із чиновниками – допоможе сервіс YouControl. Там можна безкоштовно побачити судову історію компанії, дані про штрафи, санкції, фігурування в корупційних скандалах, фінансовий стан.

Що далі?

Ми починаємо вивчати, на що саме витрачають гроші державні підприємства і місцеві громади, хто виграє тендери, і чи дійсно Prozorro працює чесно на рівні нашої громади.

Реклама:
0
Буду рада вашим думкам, прокоментуйте.x