Фото: Comments.ua
Попри зниження кількості кримінальних проваджень, спроби захоплення бізнесів і майна тривають. Чому рейдери діють безкарно — і як бізнес може себе захистити.
В Україні стало менше кримінальних справ про рейдерство — за вісім місяців 2025 року правоохоронці відкрили 168 проваджень, що на 36% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Такі дані навів Опендатабот.
На перший погляд, це може свідчити про покращення ситуації. Але експерти застерігають: зменшення кількості справ не означає зменшення кількості випадків. Часто рейдерські атаки просто переходять у «сіру зону» — оформлюються через судові процедури або відбуваються у формі корпоративних конфліктів, які важко кваліфікувати як злочин.
У законодавстві немає чіткого визначення поняття «рейдерство». Найчастіше йдеться про незаконне заволодіння майном або корпоративними правами за допомогою підроблених документів, фіктивних рішень зборів, або через зміну власників у держреєстрах.
Як пояснюють юристи Ліга.Закон, через відсутність окремої статті у Кримінальному кодексі більшість таких справ розслідують за іншими статтями — про підробку документів, шахрайство чи самоправство.
«Рейдерство — це не окремий злочин, а ціла комбінація дій, які в сукупності дають результат. Саме тому довести намір і організованість таких дій у суді надзвичайно складно», — зазначають аналітики порталу.
За даними Опендатаботу, 80% кримінальних проваджень, пов’язаних із рейдерством, стосуються саме підробки документів. Проте навіть серед них далеко не всі доходять до суду.
З 168 справ, відкритих цього року, підозру оголосили лише у половині, а до суду передали всього 53.
Для порівняння — у 2024 році скарг, пов’язаних із можливими рейдерськими захопленнями, надійшло понад 830, тобто у десятки разів більше, ніж реально порушених справ.
Це означає, що значна частина потерпілих не доходить до суду — або не довіряє правоохоронній системі, або просто не має ресурсів для тривалої боротьби.
Нещодавно на проблему з іншого боку звернула увагу журналістка ТСН Христина Зеленюк. Вона заявила про спробу рейдерського захоплення бізнесу її матері — і про тиск, який, за її словами, чинився на неї особисто.
Журналістка повідомила, що колишній керівник Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ) Петро Вовчук, раніше обвинувачений у корупційних злочинах, через адвоката вимагав у неї гроші та погрожував, аби вона «замовкла».
«Мене намагалися змусити відмовитися від розслідування і навіть від сімейного бізнесу. Але це не лише моя історія — це показник того, що система дозволяє таким людям діяти далі», — написала Зеленюк.
Ця історія знову нагадала: рейдерство — це не тільки про майно, а й про вплив, залякування та корупційні зв’язки, які часто тягнуться ще з давніх років.
Один із сучасних інструментів, яким користуються рейдери, — ініціювання фіктивного банкрутства підприємства. Через суди вони можуть отримати контроль над активами, блокуючи роботу власників.
Водночас, за словами юристів, законна процедура банкрутства може бути і захисним механізмом, якщо її використовує сам власник або «дружній кредитор».
«У разі загрози рейдерства важливо не зволікати. Кожен день без юридичного захисту — це шанс для зловмисників оформити угоди у реєстрі й змінити власника. Тому потрібно контролювати всі зміни в ЄДР, мати перевірених юристів і моніторити стан справ через сервіси Мін’юсту», — радять експерти Ліга.Закон.
Проблема відсутності чіткої відповідальності за рейдерство не нова. Ще у 2021 році юрист Всеукраїнської аграрної ради Вікторія Кіпріянова зазначала, що «на даний час невідомо жодного випадку, коли б організаторів або виконавця було притягнуто до відповідальності за неправомірні дії».
Вона також звертала увагу, що «найчастіше жертвами рейдерства стають орендарі земель сільськогосподарського призначення, оскільки можна незаконно заволодіти врожаєм та продати його на тіньовому ринку».
Аналітики Ліга.Закон пропонують кілька практичних кроків:
У сфері земельних відносин юристи ще кілька років тому радили власникам регулярно перевіряти документи та реєстри. Вікторія Кіпріянова рекомендувала «хоча б раз на місяць проводити моніторинг земельного банку та контролювати, чи не зникло зареєстроване право з реєстрів».
Попри зусилля держави та створення антирейдерських штабів, експерти ще у 2021 році попереджали, що без системної відповідальності та правової обізнаності громадян ризик незаконних захоплень залишатиметься високим.
Формально статистика виглядає оптимістично: справ менше, судових рішень — більше. Але в реальності багато конфліктів залишаються у тіні, вирішуються поза публічним полем або зникають у судових лабіринтах.
І поки за корупційні злочини у сфері держвласності фігуранти отримують умовні строки або виходять під заставу, ризик нових “перерозподілів” бізнесів і земель залишається високим.
Юлія Шепілова
