Фото: “Суспільне Дніпро”
У червні 2025 року мешканці Дніпропетровської області спостерігають помітні зміни в стані річки Дніпро: рівень води знизився, вода відійшла від берегів, а її поверхня вкрита зеленим нальотом. За словами науковців, це наслідок змін гідрологічного режиму після руйнування Каховської гідроелектростанції, а також аномальних погодних умов та хімічного забруднення.
За словами Кобякова, цього року річка Дніпро зацвіла аномально рано. Однією з головних причин є порушення течії, спричинене підривом Каховської ГЕС:
«Коли Каховське водосховище функціонувало, то на каскаді дніпровських водосховищ був рівневий режим. Відбувалися постійні перекачування водних мас, що створювало течію і забезпечувало перемішування водних шарів».
Відсутність течії призводить до застою води, а це створює ідеальні умови для масового розмноження ціанобактерій (синьо-зелених водоростей). Їхній розвиток також посилюється через надлишок поживних речовин, що потрапляють до річки з аграрних полів та каналізаційних скидів:
«Цвітінню сприяє надмірне надходження у воду сполук азоту, фосфору та калію. Дніпровське водосховище є озерного типу, тобто практично відсутня проточність, що створює сприятливі умови для розвитку ціанобактерій».
Ціанобактерії найактивніше розмножуються за умов високої температури, відсутності течії, а також наявності фосфатів і нітратів у воді.
Окрім цвітіння, цього року на більшості ділянок Дніпра зафіксовано помітне обміління. Це пов’язано з тривалим дефіцитом опадів, каже гідробіолог:
«Зима була практично без снігу, осінь — суха, весна також суха. Літо минулого року було сухим. У цьому році також практично відсутні опади».
За даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Срезневського, лютий і березень 2025 року в Києві стали аномально теплими. У березні середньомісячна температура перевищила кліматичну норму майже на 5°C, а лютий був одним із найтепліших за історію спостережень. Кількість опадів у березні становила близько 93% норми.
Розмноження ціанобактерій може впливати не лише на вигляд і запах води, а й на стан екосистеми. Згідно з даними Інституту гідробіології НАНУ, при масовому цвітінні зменшується концентрація кисню у воді, що може спричинити загибель риби:
«Цвітіння річки може негативно впливати на популяцію риби, адже внаслідок розкладання водоростей знижується вміст кисню у воді. Від цього риба поступово починає гинути», — пояснює Дмитро Кобяков.
Повністю зупинити процес цвітіння води в умовах глобальних кліматичних змін та порушеної гідрології наразі неможливо. Втім, науковці пропонують кілька практичних заходів, які могли б зменшити масштаб проблеми:
Юлія Шепілова
