Минулої п’ятниці набрала чинності осінньо-літня заборона на вилов раків. Якщо не знати про це, можна випадково «потрапити» на кругленьку суму. Сам штраф за порушення не надто великий – до 680 грн, але за кожного незаконно добутого рака порушнику доведеться сплатити збитки у розмірі 3 332 грн. А це вже може бути дуже боляче й украй прикро, якщо ви просто-напросто не знали про ці обмеження.
Відповідно до Наказу №100 Дніпропетровського рибоохоронного патруля, заборона триватиме з 15 серпня по 30 вересня 2025 року, що пов’язано з періодом другого линяння раків. Будьте уважні й дотримуйтеся встановлених правил.
Та життя раків опинилося під загрозою не лише через браконьєрів. На рибальських форумах з’явилися тривожні повідомлення про те, що в українські водойми вторглися інвазивні види, які вже наробили лиха в Європі:
Час від часу трапляється також Австралійський червоноклешневий рак, або «Червоний кіготь» (Cherax quadricarinatus), який потрапляє у природу завдяки діяльності акваріумістів.
На жаль, випуск чужорідних видів відбувається не лише через необережність, а й через щирі наміри «допомогти» – випускаючи раків у водойми, де їх раніше не було.
Що це означає?
Інвазивні види змінюють харчові ланцюги, витісняють місцевих ракоподібних і впливають на всю екосистему. Європейський досвід показує: якщо не діяти зараз, відновити рівновагу буде майже неможливо.
Редакція КамPress не береться оцінювати достовірність цієї інформації та реальний ступінь загрози – варто дочекатися офіційної позиції фахівців.
Козел чи підлящ?
Навколо цих народних назв риби вже багато років точаться гарячі суперечки й, схоже, вони ніколи не згаснуть, адже кожна сторона вперто тримається за звичні з дитинства уявлення.
За однією версією, маленьких лящів рибалки між собою кличуть підлящами, а великих представників густери – козлами. За іншою ж, навпаки: козлами називають усю плоску білу рибу, у тому числі й підлітків ляща.
Чому так – незрозуміло, але суперечки з цього приводу неймовірно емоційні й темпераментні. Іноді навіть давні друзі на цьому ґрунті назавжди сваряться. Хоча, якщо по правді, неправі і ті, й інші. В офіційній класифікації іхтіологів немає такої породи риби, як підлящ. Козлів там, як ви здогадуєтеся, теж не існує. Є лящ і є густера (плоскирка) – обидва з родини коропових, зовні дуже схожі, проте принципово різні.
Густера відрізняється від ляща лише кількістю та розташуванням глоткових зубів: з кожного боку їх не п’ять, а сім, та ще й у два ряди. Обидва види дуже близькі, часто навіть спеціалісти не завжди здатні безпомилково їх розрізнити. Найголовніша відмінність – розміри. Максимальні екземпляри густери рідко сягають 35–40 см, тоді як трофейні лящі у два-три рази більші. Є й незначні відмінності у забарвленні, але вони несталі й здебільшого залежать від водойми. Ну, й недаремно ляща прозвали «сопливим» – його луска густо вкрита шаром слизу.
От і всі головні розбіжності. Густера – риба колективна, не любить самотності й завжди тримається поруч із лящами. Навесні й восени утворює численні зграї або «густі» скупчення – звідси й назва. Досвідчені рибалки кажуть: «Є густера – значить, десь поблизу й лящ, вони нерозлучні».
Однак суперечки про козлів і підлящів не мають сенсу – це питання лише звички та термінології, яку неможливо уніфікувати.
А от відрізняти густеру від дрібного ляща вміти потрібно. Це може врятувати від чималого штрафу. У Правилах любительського рибальства чітко прописані мінімальні розміри риби, дозволеної до вилову. А в останній редакції, з якою знайомі далеко не всі, є неприємні сюрпризи. Штрафи можуть бути астрономічними. У нашій місцевості ляща дозволено забирати лише від 35 см. Ви можете бути певні, що спіймали густеру, але під час перевірки інспектором виявиться, що це лящ-недоросток. І тоді доведеться компенсувати державі збитки – 1649 грн за кожен екземпляр. Ну, уявіть, що їх у вас п’ятнадцять. Порахували загальну суму?..
Що з кльовом?
За останній тиждень – без особливих змін. Клює помірно: ні повного затишшя, ні скаженого жору немає. Течія сильна, вдень риба тримається подалі від берега, клювання на ближніх дистанціях – рідкісні й випадкові. Помічено, що риби більше нижче за течією, від Миколаївки і нижче. До мосту в Кам’янському – меньше. Чомусь угору вона піднімається неохоче. Вночі вдвічі холодніше, ніж удень – різкі перепади температури. Вода почала холонути, але до активного жору це поки не призвело. Чекаємо.
Усім – ні хвоста, ні луски!
Валентин Корж для КамPress
