Фото: www.freepik.com
Ціна на гектар сільськогосподарської землі в Україні зросла на 60% з моменту відкриття ринку у липні 2021 року. За цей час українці уклали понад 339 тисяч угод на загальну суму 30,4 мільярда гривень. Попри пандемію, повномасштабну війну та економічну нестабільність, середня вартість гектара наразі становить 60,7 тисячі гривень. У цьому контексті Дніпропетровська область — один із ключових регіонів із високими темпами угод і зростанням цін.
Йдеться про ринок сільськогосподарських земель — паїв, які раніше українці могли лише здавати в оренду, але не продавати. Із 1 липня 2021 року ситуація змінилася: в Україні запрацював відкритий ринок землі. Спочатку право купувати землю мали лише фізичні особи — громадяни України. З 2024 року можливість купувати ділянки отримали й українські компанії. Іноземцям же, як і раніше, купівля сільгоспземлі заборонена. Найчастіше землю купують фермери, які орендували її раніше, або інвестори, які прагнуть розширити аграрний бізнес. Об’єктами купівлі-продажу стають здебільшого рілля, пасовища, сіножаті — ділянки, які мають сільськогосподарське призначення.
Станом на 1 липня 2025 року середня ціна одного гектара сільськогосподарської землі в Дніпропетровській області становить 73 901 гривню. Це майже на 14% вище за середній показник по Україні. Протягом першого півріччя 2025 року в області було укладено 2942 угоди купівлі-продажу землі.
Для порівняння, в інших прифронтових регіонах ціна значно нижча: у Донецькій області — 50,5 тис. грн/га, у Запорізькій області — 38,3 тис. грн/га, на Херсонщині — 39,1 тис. грн, у Чернігівській — 41,1 тис. грн, Миколаївській — 41,6 тис. грн, Одеській — 41,8 тис. грн.
Таким чином, Дніпропетровщина стала єдиним прифронтовим регіоном, який увійшов до топ-10 за вартістю земельних ділянок.
Від ажіотажу до стабільності: як змінювався ринок
На початку запуску ринку в липні 2021 року середня ціна гектара становила рекордні 95,7 тисячі гривень. Проте вже до кінця року вона знизилася до 33,7 тисячі. Із початком повномасштабної війни ринок практично зупинився: у березні та квітні 2022 року угод не укладалося взагалі, а в травні на всю країну їх було лише 323.
Відновлення почалося з літа 2022 року, проте обсяги залишалися низькими — приблизно 4–5 тисяч угод на місяць. У 2023 році ситуація стабілізувалась. Протягом року щомісяця укладали від 4 до 7 тисяч угод, а ціна зросла з 39 до 42 тисяч гривень за гектар.
2024 рік: нові гравці, але обмежений потенціал
З 1 січня 2024 року купувати землю отримали право українські юридичні особи. Це дало ринку новий імпульс, однак очікуваного буму не відбулося. Частково це пов’язано з тим, що компаніям з іноземним капіталом і досі заборонено купувати сільгоспземлю в Україні. Але за даними OpenDataBot, половина з топ-10 агрокомпаній в Україні мають іноземне коріння.
Починаючи з березня 2024 року, кількість угод перевищувала 9 тисяч на місяць, а щомісячна сума операцій сягала понад одного мільярда гривень. Ціна за гектар коливалась у межах від 43 до 52 тисяч гривень. У червні 2025-го середня вартість гектара досягла 60,7 тисячі гривень.
Найдорожча земля — на заході країни
Найвищі ціни на землю зафіксовано в Івано-Франківській області — 126,6 тис. грн за гектар. На другому місці Львівщина — 118,3 тис. грн. Далі йдуть Київська область із 89,4 тис. грн та Тернопільщина — 86,9 тис. грн.
Порівняно з ними, Дніпропетровщина займає проміжну позицію, але помітно вирізняється серед прифронтових регіонів, що вказує на стійкий інтерес до землі в області, попри близькість до лінії фронту.
Що буде далі
Аналітики очікують, що ціни на землю й надалі зростатимуть. На це впливають кілька факторів: загальний дефіцит доступної землі, відновлення економіки, високий попит серед вітчизняних агровиробників та обмеження на участь іноземців. За сприятливих умов Дніпропетровщина може зберегти свої позиції як один із ключових регіонів для інвестування в сільгоспземлю.
Перші чотири роки функціонування ринку засвідчили: попит на землю є, а стабільна динаміка угод свідчить про поступове формування нової системи аграрних відносин в Україні.
Джерела:
Юлія Шепілова
