На рибальських форумах Кам’янського з’явилися депресивні зітхання про те, що, мовляв, із настанням пізньої осені завершилися всі види риболовлі, окрім полювання на хижака зі спінінгом. До весни, кажуть, на березі робити нічого — хоч вий вовком без улюбленого хобі.
Категорично не згоден і готовий посперечатися. Так, справді, риболовля стала менш комфортною в умовах холоду та сирості й менш доступною (риба пішла на зимові пасовища, її зараз не скрізь знайдеш), а улови дійсно «трудові» — рибу треба довго й наполегливо вмовляти. Але вона, тим не менш, є!
Щоб не бути голослівним, розглянемо окремі свіжі звіти наших земляків за минулий тиждень.
Шоста Сотня
«Назбирав нахабності, заплющив очі й виїхав раніше, ще до завершення комендантської години. На місці був близько 5:30, але в районі гаражів уже все було зайнято. З величезними труднощами знайшов кривеньке місце між камінням. Рівень води був надзвичайно низький, — розповідає Микола Якович Губа. — Спочатку закинув дві поплавчанки на дальню дистанцію, бо під очеретом води практично немає. Потім закинув спінінг на міні-«вбивцю карася». Поплавчанки мовчали, а от на спінінг потужне клювання відбулося хвилин за п’ять».
Вудлище в дугу, міцний короп почав намотувати кола та збирати всі снасті навколо. Трофейний екземпляр (на вигляд 5 кг плюс) вдалося підвести до берега й навіть глянути йому в нахабні очі. Але взяти в підсак не вдалося. Змахнув хвостом — і пішов. Гачок виявився надто малим для такого коропа.
Адреналін, трохи добірних слівець, руки тремтять від пережитого, хвилин тридцять розплутування снастей — і гачки знову у воді. На «вбивцю» до кінця рибалки більше не сталося жодної покльовки. А от на поплавок інколи підкльовувало. До першої години дня в садку Миколи вже було з десяток гладеньких карасів. Ловив на «бутерброд»: червоний черв’як + опариш. Клювання рідкі, але впевнені. У сусідів — по-різному: хтось інколи щось ловив, а хтось лише ковтав слину.
Зелений острів
Славік Заплава з напарником зробили ставку на темну пору доби. Ловили вночі з 22 на 23 листопада. Активного клювання не побачили, але й дарма не сиділи: до ранку в садку — пара лящів, кілька «козликів» і кілька штук залікової плотви. У світлу пору доби — тільки бичок.
Старий Курилівський котлован
Удень у «вузькому» ловиться пліточка. Рідко крупна, переважно плюс-мінус долоня. Води мало. Карася немає.
У темну пору доби в «широкому» ловлять доброго, дебелого карася. За словами Андрія Малихіна, клює виключно вночі, починаючи з 20:00. Покльовки на фідер не часті та капризні, але є. Щоразу доводиться підбирати свій «ключик»: учора — краще на червоного, сьогодні — в пріоритеті опариш. То повідець довгий, то короткий.
Річпорт і Пенсіонерська затока
Під мостом на зимівлю знову поставили баржі. Просто під ними ловлять плотву. Вночі — крупнішу, ніж удень. Місця обмежені та передаються «з рук у руки».
У протоці біля входу в Пенсіонерську теж проскакує плотвичка, але важко вгадати коли — вона там нині уся прохідна: можна за добу не побачити жодного клювання, а потім узяти «норму» за 20 хвилин.
«Перлина»
За інформацією Андрія Николайчика, у затоках довкола турбази «Перлина» весь минулий тиждень активно клював мірний карась. Якорилися на човнах у очереті або сідали на гатки та кидали на чисте. Воду сильно скинули, але клювання не припинилося — сріблястий активно жирує.
Дніпро (обласний центр)
Роман Кисіль приноровився ловити «сопливого» на набережній навпроти «Стану 550» та з набережної Павлова. Клює виключно вночі, починаючи з 22:00. Тільки лящ. Тільки до світанку. Досить рідко, але стабільно: від 2 до 4 екземплярів за ніч.
Також, за словами Романа, зараз іде хід пристойної плотви біля «Яхтклубу» в районі пішохідного мосту на Монастирський острів. Піки клювання — на світанку та перед заходом. Ловлять із набережної, місця зайняти складно, та й рибу підняти непросто — відстань від місця лову до рівня води 5–6 метрів плюс декоративне огородження паркану.
Домоткань
Немає достовірної інформації, чи клює там риба на дозволені снасті, але те, що вона туди зайшла — це факт. Натовпи любителів драків та куль у ці дні носяться від місточка до місточка й невтомно махають жорсткими вудилищами.
Останніми роками Домоткань б’є рекорди за кількістю «дракачів». Складається враження, що місцеві рибалки, попри регулярні рейди рибпатруля, взагалі забули, що рибу можна ловити звичайними, не травматичними снастями.
Хижак
Владислав Свистун і компанія шанувальників чисто спортивної риболовлі (мормишинг і мікроджиг) минулого тижня знову провели міні-змагання з лову хижака на Голубих озерах. Усі окуні після підбиття підсумків були відпущені у рідну стихію, а внески за участь переказані на потреби ЗСУ.
Також то тут, то там трапляється солідна щука. Минулого тижня Данііл Ваган у Карнаухівці «вмовив» плямисту вагою 7+ кг.
Після такої різнобарвної статистики хочеться запитати у песимістів: «Вам цього мало?»
Так, звісно, це не літньо-весняний жор, але й зовсім не мертве міжсезоння. Та й не забуваймо: за календарем — уже майже зима, у минулі роки в цей час готувалися виходити на лід!
Узагалі, колеги, не варто нитити. Риболовля є — хто хоче, той знайде рибу.
Всім — ні луски, ні хвоста!
Валентин Корж для КамPress
