ua.depositphotos.com
Вже ні для кого не є секретом, що по всій Україні активно працюють шахрайські кол-центри. Найбільша їхня кількість зосереджена у Дніпрі, а також у Києві, Одесі, Львові — і навіть за кордоном. Деякі з них функціонують і у Кам’янському. Наразі на території України працює близько 2 тисяч подібних організацій, як повідомляє народний депутат Олександр Куницький.
У Кам’янському навесні викрили шахрайський сall-центр. За даними розслідування, його співробітники ошукали громадян ЄС на понад 11 мільйонів гривень. Спецоперацію проводили правоохоронці України, Литви і Латвії. За інформацією прокуратури, злочинна структура діяла за класичною схемою: оператори представлялися працівниками банків або поліції, виманювали дані, а потім переводили гроші на підконтрольні рахунки або криптогаманці. Затримано 14 осіб, 13 із них — під вартою. Максимальне покарання — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Часто з такими «офісами» стикаються мешканці міста під час пошуку роботи. Вам телефонує мила дівчина або хлопець із серйозним голосом і пропонує «перспективну» вакансію — оператора або менеджера чату. Робота, за їхніми словами, легка, з гнучким графіком і хорошою оплатою. Але за нейтральною назвою ховається добре зрежисований шахрайський бізнес.
Тож ми вирішили з’ясувати: як насправді функціонують ці «офіси»? Чому, попри постійні попередження, люди все одно продовжують відправляти гроші незнайомцям?
Ми поспілкувалися з дівчиною, яка протягом двох тижнів працювала в одному із кол-центрів. Вона погодилася розповісти, як усе відбувається зсередини, за умови анонімності.
Попри вимоги закону, ніхто особливо не приховує, що в деяких офісах функціонують цілі злочинні структури, які в народі називають просто — «кол-центри». Серед молоді ця тема давно перетворилася на джерело жартів. У TikTok поширюються вірусні відео з розповідями про «роботу мрії», а HR-менеджери через цю ж платформу активно вербують нових працівників.
Погодившись на привабливу та інтригуючу вакансію, ти спершу проходиш співбесіду з рекрутером. Складається враження, що він отримує непоганий відсоток за кожного приведеного кандидата. Його розповідь — це суміш обіцянок і гіпербол: ти майже нічого не робиш, працюєш п’ять днів на тиждень, отримуєш ставку у 30 тисяч гривень, а ще й відсоток — нібито з прибутку компанії. Насправді ж мова йде про частку з вкрадених у жертв грошей, а їх там крутиться чимало. За словами рекрутера, ця робота — шанс, який «назавжди змінить твоє життя».
Після короткої співбесіди, на якій усе здається ідеальним, тебе запрошують на навчання — інтенсив тривалістю 10 днів. За кожен день обіцяють оплату: адже це перші враження, і «треба ж якось вмотивувати». Під час навчання тебе вчать, як спілкуватися з потенційними жертвами, які психологічні прийоми застосовувати, як реагувати на сумніви, страхи чи агресію.
Як завершується навчання, тебе переводять у так звану «робочу залу». Атмосфера там специфічна: близько 50 людей сидять у навушниках, клацають клавіатурами, приймають або здійснюють дзвінки. Усе це відбувається під гучну музику, а над усім цим шумом час від часу лунає голос «клоузера» — людини, яка нібито надихає команду. Він сидить окремо, за великим стільцем, і виголошує пафосні мотиваційні промови.
Таких залів — близько семи на поверсі. Загалом три поверхи зайняті аналогічними відділами. За нашими підрахунками, одночасно на об’єкті працює щонайменше 1000 людей. Усі вони — частина добре злагодженого механізму, спрямованого на систематичне обманювання громадян.
За словами дівчини, колишньої працівниці, шахрайська схема має кілька етапів. На першому з них працює відділ, який називається «Ректорат». Його завдання — створення фейкових сторінок керівників організацій, максимально схожих на справжні. Вони копіюють офіційні акаунти директорів — від фотографій до стилю мовлення та особистих деталей.
У цьому ж відділі працюють люди, які займаються збором інформації про керівників: «пробивають» особисті дані, шукають «важелі впливу» — наприклад, запис голосу чи відео з директором. Ці матеріали потім використовуються для створення фейкових голосових повідомлень і навіть відеодзвінків за допомогою спеціальних deepfake-сервісів.
Після підготовки фейкової сторінки від імені «директора» починають масово надсилати повідомлення співробітникам організації. Джерелом контактів зазвичай є бази даних, які шахраї купують на хакерських форумах за криптовалюту.
Сценарій виглядає так: спершу надходить відеодзвінок нібито від директора компанії. Мікрофон при цьому вимкнений. У чаті повідомляють, що виникли технічні проблеми зі зв’язком, тому краще продовжити розмову у письмовому форматі.
Далі йде повідомлення про те, що в організації начебто проводиться внутрішня перевірка кадрів, і найближчим часом зателефонує куратор служби безпеки. Для більшої переконливості жертві надсилають спеціально згенерований документ — псевдоофіційне підтвердження особи куратора та мети перевірки.
Якщо співробітник вірить і відповідає щось на кшталт: «Добре, чекаю на дзвінок», — його контакт передають у наступний відділ. Тут уже працюють шахраї, які видають себе за того самого «куратора перевірки». Вони діють за чітко прописаними скриптами, побудованими на створенні психологічного тиску, паніки та терміновості.
Жертві повідомляють, що з її банківського рахунку нібито була переведена велика сума коштів на ім’я особи, яку вважають ворогом держави або терористом. Людині натякають, що вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності за «співпрацю з терористами», якщо не доведе свою непричетність.
Далі на сцену виходять оператори, які представляються працівниками «Центрального банку», служби безпеки банку, кіберполіції або навіть СБУ. Вони говорять переконливо, часто використовуючи персональні дані жертви — номер телефону, ІПН, частину номера банківської картки, які були отримані з баз даних.
Оператор пояснює, що для захисту коштів їх потрібно «тимчасово перемістити на безпечний резервний рахунок». Потерпілому надсилають фальшиві IBAN або реквізити для переказу. Іноді його просять зняти готівку, поповнити криптогаманець або внести оплату через термінал.
Якщо жертва починає сумніватися, у розмову включається інший голос — зазвичай це «старший спеціаліст» або «керівник операції». Він посилює психологічний тиск, погрожує блокуванням рахунків або навіть кримінальною відповідальністю за ігнорування вказівок.
Після того, як гроші переказано, шахраї обривають зв’язок або обіцяють «зв’язатися пізніше». У цей момент контакт передається до відділу, який займається «зачисткою слідів»: змінюють номери, видаляють акаунти, очищують чати й цифрові сліди.
А співробітники у цей момент радіють зірваному «кушу». Все подається як особисте досягнення, яким варто пишатися. У таких офісах головним показником ефективності є сума видурених грошей.
Проте й у цій «професії» не все так райдужно. Якщо новачку не щастить — він може місяцями працювати без жодного результату. Організації часто прописуються по 5–10 разів, і в результаті обіцяна ставка в 30 тисяч гривень виявляється міфом. Усе тримається виключно на відсотках — а без «закритих трубок» їх просто немає.
Варто нагадати: участь у таких кол-центрах — це не просто «сумнівна робота», а пряме порушення закону. За шахрайство в складі організованої групи загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Навіть якщо ти просто сидиш за комп’ютером і «нічого не вирішуєш» — ти вже частина схеми. Тож перш ніж вестися на обіцянки легкої зарплати, варто подумати — а чи варте воно того?
