Фото: Юлія Шепілова
Після публікації нарису про Кам’янське в нашій групі у Facebook, під постом розгорілась справжня дискусія. Коментарів було багато — щирих, розчарованих, з нотками ностальгії, гніву, але й любові. Ми вирішили уважно прочитати їх усі, аби дізнатись: що справді відчувають жителі міста до місця, де живуть, працюють і мріють про краще майбутнє.
Дивовижно, але перше, що відчувається у багатьох коментарях — це глибока прив’язаність. “Люблю за те, що він мій. За те, що тут народилась, працювала, виховала дитину, а тепер росте онучка. Люблю просто так”, — пише одна з користувачок. Інші зізнаються в любові до Дніпра, до історичних районів, до набережної, яка все ще викликає тепло спогадів. Місто асоціюється з дитинством, родиною, першою роботою, знайомими вуличками. І навіть ті, хто критикують, часто додають: “Але я люблю своє місто, незважаючи ні на що”.
Та водночас любов не означає сліпоту. Дуже багато дописів — про екологію, розбиті дороги, корупцію, занепад інфраструктури. Кам’янське називають “промисловою клоакою” та “чорносніжним містом”, згадують про запах хімікатів, згарища на сміттєзвалищі, розвалені тротуари. Один з мешканців називає місто “убогою промисловою деревнею”, інший — “містом сірого диму”. Є й ті, хто прямо звинувачують місцеву владу у системних корупційних схемах, у безконтрольних відкатах та монополії однієї партії.
Попри негатив, у коментарях чимало згадок про речі, які гріють душу. Це і водолікарня, і міст до ТЕЦ, і навіть стара перукарня з ностальгічною назвою “Красуня”. Хтось сумує за Шамишиною балкою та струмками, яких більше немає. Хтось обурюється, що від річкового порту залишились тільки спогади.
Це чесні голоси жителів, які щодня бачать і хороше, і погане, але не мовчать. Вони хочуть змін — не лише на рівні ремонту тротуарів чи озеленення. Вони хочуть прозорої влади, господаря в місті, збереженої природи, гідного життя поруч. І водночас — залишаються тут, не тікають, підтримують, люблять, навіть критикуючи.
Кам’янське — це місто, яке викликає суперечливі почуття. Але одне точно: байдужих до нього серед його мешканців немає.
