
Ілюстрація: freepik
Більшість українців стикаються з порушенням своїх прав не тому, що законів не існує, а тому, що про них мало знають. Конституція України — це не абстрактний документ для юристів. Це текст, який прямо визначає, що дозволено державі щодо людини — і що заборонено.
Для мешканців Кам’янського, як і для всіх громадян України, базові права закріплені в розділі ІІ Конституції України — «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина». Саме на них можна і варто посилатися у щоденних життєвих ситуаціях: у спілкуванні з владою, поліцією, роботодавцями, комунальними службами.
Конституція прямо встановлює:
«Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними» (стаття 21 Конституції України).
Це означає, що жоден орган влади, посадова особа або установа не може “подарувати” чи “відібрати” права — вони належать людині від народження.
Більше того, Конституція наголошує:
«Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними» (стаття 22).
А при ухваленні нових законів або змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу вже існуючих прав і свобод.
Стаття 24 Конституції встановлює рівність усіх громадян перед законом:
«Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками».
Окремо в Основному Законі підкреслено рівність прав жінок і чоловіків у праці, оплаті, освіті, громадській діяльності та захисті материнства і дитинства.
Конституція гарантує кожному:
«Кожна людина має невід’ємне право на життя» (стаття 27).
А також право на свободу та особисту недоторканність:
«Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду» (стаття 29).
Якщо людину затримано, їй мають негайно повідомити причини, роз’яснити права та надати можливість користуватися правничою допомогою. Затримання без рішення суду не може тривати понад 72 години.
Конституція прямо забороняє самовільне проникнення до житла:
«Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи інакше як за вмотивованим рішенням суду» (стаття 30).
Так само гарантується таємниця листування, телефонних розмов і кореспонденції (стаття 31) та захист особистого і сімейного життя:
«Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди» (стаття 32).
Кожен має право:
«Вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб» (стаття 34).
Громадяни також можуть мирно збиратися без зброї — збори, мітинги чи демонстрації дозволені за умови завчасного повідомлення органів влади (стаття 39).
Конституція гарантує право на працю, безпечні умови, оплату не нижчу за визначену законом (стаття 43), право на відпочинок (стаття 45), соціальний захист у разі безробіття, втрати працездатності або старості (стаття 46).
Окремо закріплено право на житло:
«Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду» (стаття 47).
Конституція гарантує доступну і безоплатну освіту в державних і комунальних закладах (стаття 53), безоплатну медичну допомогу в комунальних і державних лікарнях (стаття 49) та право на безпечне для життя і здоров’я довкілля (стаття 50).
Причому інформація про стан довкілля, якість продуктів і предметів побуту не може бути засекречена.
Ключова норма для кожного громадянина:
«Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» (стаття 55).
Людина має право:
Крім того, Конституція гарантує право знати свої права і обов’язки:
«Закони та інші нормативно-правові акти, не доведені до відома населення, є нечинними» (стаття 57).
Навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану не можуть бути обмежені базові права, зокрема право на життя, гідність, свободу, судовий захист, правничу допомогу, презумпцію невинуватості (стаття 64 Конституції України).
Юлія Шепілова