З 1 листопада набрала чинності заборона на ловлю риби в зимувальних ямах, і рибалки Кам’янського залишилися без доступу до улюбленої локації — Калошу закрили до весни. Дудки вам, а не осіннього карася!
Любителі поплавка, пружини й фідера засумували — на течії риба вся проходна, на кльов потрапити складно: треба жити на березі цілодобово, щоб вловити короткий вихід риби. Старий Курилівський і Пенсіонерський — поки що мовчать. Сум і нудьга.
Та наприкінці минулого тижня раптом і зовсім неочікувано вистрелила Шоста Сотня. Місцевого долоневого карасика тут із різним успіхом ловили все літо й початок осені, але в четвер у декого пішов крупний “заходний” карась, а час від часу показував свій норов і справжній господар водойми — короп. І не просто показував, а рвав снасті на клапті, як той Тузик ганчірку.
Клює не в усіх, не всюди й не постійно — капризно, противно, загадково. Багато хто повертається додому, навіть не забруднивши руки рибою. Як, наприклад, ваш покірний слуга у неділю — зранку до обіду перепробував на Острові Кохання усі снасті й наживки — і жодного сріблястого. Але у “особливо обдарованих” і щасливців — результат є. Не рекорди, не трофеї, але добову норму вилову деякі виконували без зусиль.
Повної статистики по всьому заливу поки скласти неможливо — замало інформації. Усі юрмляться в районі гаражів і причалу, де трапилися перші гарні улови. А може, карась зайшов і в тупикові плеси біля самої дамби — і там клював би? Хто його знає, ніхто ще толком не перевіряв.
Перші спостереження (не сприймайте як інструкцію, пробуйте все!)
Висновки й припущення
Ситуація для Шостої Сотні нетипова — зазвичай восени, якщо риба й заходила туди, то ненадовго: з’явилася, крутнулася кілька днів, — і зникла. Але все змінюється: торік на дамбі всю зиму тягли карася й хижака “кулями і драками”, як кажуть очевидці. Можливо, історія повторюється.
Є ще одна цікава гіпотеза. Останні дні — незвично високий рівень води в Дніпрі для цього сезону. Вперше з весни дрібні острівці на Сковороді/Пташиному (їх видно з мосту навпроти Зеленого острова) опинилися повністю під водою. Цілком імовірно, що карась, уже майже зібравшись на зимівлю, побачив таку “акцію небувалого щастя” і вирішив “прогулятись по затоках” за додатковою порцією білкового корму.
А ще, можливо, він так активно підходить до берега, бо морозів ще не було, і вода тепла. Якщо ця версія вірна, то при стабільно високій воді варто чекати масового заходу риби і в інших затоках — Старому Курилівському та Пенсіонерському.
Але це все з теоретичної категорії “якщо”. Побачимо найближчим часом.
Народу на Шостій багато — циганське радіо працює блискавично, але не критично: місце ще знайти можна. Щоправда, повторюся, клює у вибраних — дві третини тих, хто пробував щастя минулими вихідними, повернулися додому ні з чим.
Редакція нагадує: дотримуйтесь норм вилову, мінімально допустимих розмірів риби, і майте при собі рулетку чи ваги для перевірки. Минулої зими рибний патруль регулярно навідувався на Шосту, та й військові приїжджали автобусами. Є підстави вважати, що й цього року такі візити не припиняться — масові скупчення рибалок увагою не обійдуть.
Усім — ні хвоста, ні луски!
Валентин Корж для КамPress
