Фото: sobitie.com.ua
У ніч на 29 липня в Кам’янському зафіксовано ракетне влучання в будівлю, розташовану в одному з центральних районів міста — поблизу діючої міської лікарні та пологового відділення.
За офіційним повідомленням Дніпропетровської обласної військової адміністрації, частково зруйнована триповерхова будівля, що не експлуатувалася. За даними ОВА, загинули троє людей, ще 22 дістали поранення, серед них — 10 медичних працівників.
2 серпня The Washington Post опублікувало розслідування, в якому зазначається, що будівля, в яку влучила ракета, використовувалася українськими військовими. Місцеві жителі повідомили журналістам, що ця будівля – колишній медичний пункт – давно відома як імпровізована військова база. За їхніми словами, солдати користувалися нею, попри те, що поруч продовжував працювати пологовий будинок і лікарня.
Репортери виявили в завалах будівлі військову форму, запаси припасів, запилені контролери від дронів, а також знак на дверях із проханням увімкнути на телефонах «режим польоту» – поширене правило на військових об’єктах.
Попри це, кілька солдатів, які перебували на місці у цивільному одязі, заперечили, що будівля слугувала базою, і назвали її складом «нелетальних припасів». Лише один із них підтвердив, що перебував усередині під час удару. Українські військові представники не відповіли на запити The Washington Post щодо офіційного коментаря.
Українська сторона поки не підтвердила цю інформацію. Офіційні джерела також не коментували твердження, викладені в американському виданні.
Першим із місця події фото опублікувало місцеве видання «Событие». На знімках видно зруйновану будівлю та людей, яких виносять на ношах. У публікації не зазначено, чи ці постраждалі були цивільними чи військовими. Це ставить під сумнів офіційну заяву про те, що об’єкт не експлуатувався.
Чому із нежитлової, нібито пустої будівлі виносили людей? Це питання досі залишається без відповіді.
Також варто зауважити, що розслідування The Washington Post спростовує звинувачення в соціальних мережах мера Камʼянського Андрія Білоусова в публічних дописах про розміщення у місці прильоту Центру соціальної підтримки Захисників.
Подібні ситуації фіксувалися й раніше. Наприклад, 1 липня BBC із посиланням на джерела повідомила про загибель командування 110-ї окремої механізованої бригади ЗСУ під час наради в тиловому селі Гуляйполе, Дніпропетровської області. Цю інформацію згодом підтвердив президент Володимир Зеленський у своєму зверненні. Тоді загинули троє офіцерів, зокрема – командир бригади.
Під час атаки по Гуляйполю загинули і цивільні. Зокрема, 24-річна Анастасія Олефір, яка працювала у магазині поряд з місцем зібрання військових. У Анастасії залишилась 4-річна донька.
Ці події вказують на те, що розміщення військових у цивільних зонах, навіть у глибокому тилу, несе ризики як для військових, так і для мирного населення.
Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, медичні заклади, зокрема пологові будинки та лікарні, мають особливий захист у період збройного конфлікту.
Стаття 18 Першої Женевської конвенції прямо забороняє розміщення військових об’єктів поблизу лікарень. Додатковий протокол I до Женевських конвенцій (стаття 58) наголошує на необхідності уникати розміщення військових цілей у густонаселених районах.
Наявність військової інфраструктури поруч із лікарнями чи іншими об’єктами цивільного призначення не виправдовує напад на них, однак може бути використана державою-агресором як привід для легітимізації атак.
Розміщення військових сил поблизу цивільної інфраструктури збільшує ризики у випадку обстрілів. Це створює загрозу для мирного населення, медперсоналу та пацієнтів.
У контексті повномасштабної війни критично важливо забезпечити дотримання міжнародного права, уникати подвійних стандартів і забезпечувати прозору комунікацію з суспільством.
Навіть якщо атаки на такі об’єкти є злочином з боку агресора, їхнє розташування у безпосередній близькості до цивільних установ може мати важкі гуманітарні та репутаційні наслідки.
Юлія Шепілова
