Фото ілюстративне: freepik
Фінансовий сектор в Україні поступово відновлюється після різкого падіння на початку повномасштабної війни. За даними Національного банку України, які публікує сервіс аналітики Опендатабот, станом на початок серпня 2025 року українці та бізнес позичили у банках 1,23 трлн грн. Це на 15% більше, ніж торік, і на 26% більше, ніж у 2021-му. При цьому обсяг депозитів перевищує кредити більш ніж удвічі.
Ми зібрали п’ять головних фактів, які пояснюють, як змінюються фінансові звички українців і компаній.
Переважна частина кредитів припадає на компанії. Станом на серпень вони винні банкам 909,3 млрд грн — це 74% усього кредитного портфеля. Однак найшвидше зростає саме кредитування фізичних осіб. Якщо бізнес наростив обсяг позик на 13% за рік, то українці збільшили їх одразу на 22%.
Показовим є порівняння з 2023 роком: тоді населення мало лише 205,4 млрд грн кредитів. Сьогодні ця сума майже у півтора раза більша й досягає 316,1 млрд грн. Бізнес за цей час додав приблизно чверть.
Після кризових років початку війни кредитування в Україні фактично стало гривневим. Серед позик населення 97% видаються у національній валюті. У бізнесу цей показник нижчий — 72%, але все одно більшість позик у гривні.
Валютні кредити майже зникли: їх лише 3% у портфелі фізичних осіб, або близько 10 млрд грн у гривневому еквіваленті. Причому понад 90% таких позик залишаються непрацюючими, що підтверджує слабкий інтерес до цього інструменту.
Попри активне зростання кредитування, банківські депозити залишаються головним каналом розміщення грошей. На початок серпня 2025 року клієнти тримали на рахунках 2,79 трлн грн — у 2,3 раза більше, ніж вони заборгували банкам.
Розподіл тут майже рівний: бізнес зберігає 1,49 трлн грн (53% від усієї суми), а населення — 1,3 трлн грн (47%). Це свідчить, що як компанії, так і громадяни не лише позичають, а й активно накопичують.
У перші роки війни українці масово несли гроші до банків, побоюючись ризиків. Тоді депозити щороку зростали на 30%. Сьогодні темпи сповільнилися до 11% на рік. Це сигнал стабілізації, але водночас ознака того, що фінансова поведінка стала обережнішою.
Для порівняння: у 2022 році значна частина заощаджень зберігалася у готівці або переводилася за кордон. Тепер громадяни та бізнес поступово повертають кошти до банківської системи, хоча вже без тієї паніки, яка штовхала на масові вкладення у перші місяці війни.
Попри домінування гривні у кредитуванні, значна частина депозитів залишається у валюті. У бізнесу це 28% вкладів, у населення — 34%.
Після падіння у 2022 році валютні депозити відновилися й нині перевищують довоєнний рівень. За даними НБУ, у бізнесу вони зросли на 21% у порівнянні з липнем 2021 року, а у громадян — на 10%. Це свідчить, що українці й надалі вважають валюту «тихою гаванню» у часи невизначеності.
Отже, кредити і депозити зростають одночасно — це парадокс, який пояснюють експерти. З одного боку, компанії та громадяни все активніше користуються позиками для розвитку чи покриття витрат. З іншого — ті самі українці та бізнес тримають рекордні суми на рахунках «про запас».
Ця подвійність є характерною рисою економіки воєнного часу: страх і потреба у розвитку існують одночасно.
Юлія Шепілова
