Відомий у нашому місті рибалка Роман Кісєль впіймав товстолоба вагою 10 кілограмів 200 грамів. Унікальність ситуації зовсім не в габаритах трофея, хоч він і немалий (у цієї породи цілком звична норма для ваги особин далеко за 20 кг), а в тому, що лобатий клюнув на хробака. Це все одно, що ревного вегетаріанця раптом вночі застукали біля холодильника за поїданням м’ясних продуктів.
Товстолоб у наших краях — не абориген, його завезли в минулому столітті разом з білим амуром із Далекого Сходу як біомеліорантів — для очищення водойм від зайвої рослинності. Річ у тім, що ці породи активно споживають їжу виключно рослинного походження, через що їх у народі іноді називають річковими коровами.
«На сніданок — водорості, на обід — очерет, на вечерю — латаття, а на десерт — технопланктон і мул!» — жартують про товстолоба досвідчені рибалки, коли новачки цікавляться у них гастрономічними вподобаннями цієї породи.
Товстолоб добре прижився у водоймах України. Його можна зустріти повсюдно. Риба не те щоб дуже вже масова, але й не рідкість. Однак самостійно розмножуватись у нас, на жаль, так і не навчився. Ікру запліднюють у спеціалізованих рибних господарствах і лише потім підселяють малька у природні чи штучні водойми. Останнім часом Держрибагентство щороку «навантажує» рибартілі обов’язковими відрахуваннями — згідно з квотою — на закупівлю малька коропа, товстолоба і білого амура для зариблення Дніпра.
Зарибленням також іноді займаються різні громадські екологічні організації та рибалки-волонтери-активісти-добровольці. Так у Кам’янському неодноразово з 2016 року зариблювали біомеліорантами ділянку Дніпра нижче греблі та лівобережний канал. Джерела коштів на заходи різні: від добровільних пожертв рибалок і рибальських крамниць до використання місцевих бюджетів. Від Кам’янського двічі виділяли кошти за програмою «Бюджет участі», але наймасштабніше зариблення одного разу здійснили за рахунок обласного бюджету за підтримки деяких впливових мешканців Кам’янського. Тоді під автодорожнім мостом у районі Кривця було випущено у Дніпро понад 5 тонн каліброваного якісного малька.
Ця порода риби, окрім своїх технічних якостей чудового очищувача водойм від рослинності, має ще й серйозну промислову цінність. М’ясо смачне й поживне, об’єми великі. Голови та хвости — чудова основа для наваристої юшки, філе туші — відмінне в клярі, а з дрібно меленого фаршу роблять чудові котлети. Також охоче приймають товстолоба на переробних заводах — консерва в томаті з нього першокласна.
У річках спіймати товстолоба на класичну вудку зі стандартною наживкою на гачку — практично неможливо. На рибальських форумах іноді з’являється неперевірена інформація, що умільці примудряються ловити «товстого» на листок капусти чи шкірку молодого огірка, але це, мабуть, можливо лише у ставках, де його вирощують. Якщо взагалі можливо!
У Дніпрі його зазвичай добувають або в промислові сітки, або він стає здобиччю підводних мисливців. Цілеспрямовано ловити товстолоба і білого амура їздять у платні ставки. Але, як правило, це задоволення характеризують двома категоріями: «дорого» і «офігєть, як дорого!». Крім квитка на погодинну риболовлю, доводиться слюнити папери з великою кількістю нулів на всілякі спеціальні снасті та гламурні «високотехнологічні» прикормки/насадки.
Ну і от — Роман Кісєль минулої суботи порвав усі стереотипи: поки народ зливає тисячі на полювання за товстолобом на платниках — він його спіймав на руслі Дніпра на звичайний фідер. Відпочивали з родиною на Острові Любові (Демос), кльов дуже слабкий, дрібнота клює, почав накрапати дощ, спіймати б на юшку. А тут… Покльовка дуже обережна і ніжна. Спочатку подумав, що підійшла чергова пліточка з палець розміром, але при підсіканні стало зрозуміло — з цим «слоником» доведеться серйозно поборотися. Після 10 хвилин поєдинку переміг чоловік.
Коли знімок трофея та щасливого рибалки потрапив у соцмережі, багато користувачів припустили, що це обман, мовляв, товстолоб — підранок, биток, турбіною на ГЕС зачепило, таке часто буває. А якщо ні — надайте для фактчекінгу відео виважування. Відповідаю недовірливим. Оператор був, по-перше, дуже наляканий розміром риби, по-друге, задіяний на підсаку — не до телефона йому було. Романа у спільноті рибалок знають давно — як рибалку досвідченого й затятого, у хибних приводах для самоствердження не потребуючого. Та й свідків дочорта.
А от фарт у Романа — це так, фантастичний. Один із коментаторів так і написав: «Так буває, коли немовля приносить не лелека, а альбатрос!»
Валентин Корж для КамPress
