Фото: портал “Дія”
Нове дослідження показало, що електронні сервіси скорочують витрати, зменшують корупційні ризики і дають економіці відчутний стимул.
Від довідок і підписів до програм підтримки переселенців чи купівлі житла — за п’ять років державний застосунок «Дія» перетворився на головний цифровий інструмент для українців. За цей час, як свідчить свіже дослідження міжнародної консалтингової компанії Civitta, онлайн-послуги зекономили громадянам і державі 184 мільярди гривень. Це в сто разів більше, ніж вартість розробки самого застосунку.
Цифровізація поступово змінює не лише зручність взаємодії з державою, а й економічний ландшафт.
За оцінками аналітиків, онлайн-послуга в середньому в шість разів дешевша, ніж офлайн. Якщо раніше отримання довідки чи витягу обходилося в 1 583 грн, то тепер — у 242 грн. Економія виникає за рахунок скорочення часу, витрат на транспорт і друк документів.
«Дія» також зменшує «невидимі» витрати. Лише завдяки цифровим виплатам — ковідним компенсаціям чи програмі нацкешбек — українці зекономили понад 4 млрд грн у перерахунку на години, які раніше йшли на черги та поїздки.
Не менш відчутним є вплив на прозорість державних процесів. Дослідження засвідчує: щороку цифровізація економить 7,4 млрд грн, які більше не витрачаються на хабарі чи посередників. Це співмірно з вартістю майже 493 тисяч FPV-дронів для українських військових.
Послуги, що раніше вважалися «ризиковими» з точки зору корупції — будівельні документи чи статус внутрішньо переміщеної особи, — стали доступними в кілька кліків, знімаючи ґрунт для зловживань.
Як саме? По-перше, зменшується кількість особистих контактів із чиновниками. Те, що раніше вирішувалося у кабінетах, тепер відбувається онлайн — без можливості «прискорити» процес за гроші.
По-друге, електронні сервіси працюють за прозорими алгоритмами: заповнена форма або приймається, або відхиляється. Це знижує роль людського фактору.
І по-третє, усі дії в системі можна відстежити. Такий цифровий слід робить ризикованішими будь-які спроби маніпуляцій.
За підрахунками Civitta, базові цифрові сервіси на кшталт електронних паспортів чи студентських квитків щороку приносять економії на 49 млрд грн. Якщо всі державні послуги перевести в онлайн, ця цифра може зрости до 74,7 млрд грн.
У ширшій перспективі цифровізація здатна додати 5,3% до ВВП України до 2035 року. Тільки за 2024 рік сукупний ефект від онлайн-послуг сягнув майже 60 млрд грн.
Міністерство цифрової трансформації планує розширювати спектр сервісів. Серед наступних запусків — е-Нотаріат і еАкциз. Очікується, що саме вони підсилять антикорупційний ефект і ще більше скоротять «тіньові» витрати.
«Зручність для вас — економія для країни», — йдеться у повідомленні Мінцифри.
Для міст на кшталт Кам’янського, де велика частина населення працює на промислових підприємствах і часто стикається з бюрократією, цифрові послуги стають способом заощадити час і гроші. Електронний студентський квиток чи цифровий техпаспорт у смартфоні вже перестають бути новинкою й поступово стають нормою.
Джерело: Офіційний сайт «Дія»
Юлія Шепілова
