Тисяча й один привід любити Кам’янське

Світанок у Камʼянському

Існує стійка тенденція: за найменшої згадки про наше місто — байдуже, з якого приводу — люди вважають за непорушне правило наголосити на його екологічній неблагополучності: промвикиди в атмосферу та скиди у воду, пил, бруд, радіація. Одним словом — Дніпродим!

Компрес — це пов’язка, змочена водою чи лікувальним розчином, яку накладають на хворе місце.

КамPress — це інтернет-видання, яке час від часу прикладатиме «компреси» до больових точок Кам’янського та району.

Редакція КамPress має власну думку й у цьому нарисі спробує, якщо не зруйнувати, то принаймні суттєво похитнути негативний стереотип про неблагополучність Кам’янського. 

Так, за потреби у місті можна нарити безліч недоліків — було б бажання, адже навіть яскравий промінь світла відкидає тінь. Утім: чи існують позитивні моменти в житті Кам’янського, чи суцільна пітьма? Якщо так — то які це світлі плями?

Кореспондент отримав чітке ТЗ: знайти позитив (якщо такий є), дослідити та, в межах пристойності, підсвітити його. Бажано, по можливості, оминути всі ці набридлі ура-патріотичні кліше: «Місто полум’яних зорь», «Колиска металургії й хімії», «Мартени гріють душу» та «Дамо країні чавуну».

Отже, вперед!

Упродовж двох тижнів журналіст “катував” знайомих, малознайомих і зовсім незнайомих кам’янчан двома банальними питаннями: «Чи любите ви Кам’янське?» і «За що ви його любите?». Під «роздачу» потрапили всі вікові категорії — від вихованців дитсадка до пенсіонерів. Не хочу збрехати, але «у тенетах» інтерв’ювера опинилося приблизно 200 респондентів. Цю роботу, безумовно, не можна назвати соцопитуванням із фінальною статистикою у цифрах, утім висновки про основні тенденції зробити можна.

Захід Сонця над Камʼянським водосховищем

Наперед зазначу кілька показових моментів

• Жоден із співрозмовників не відповів на перше запитання негативно. Кам’янське люблять усі. Відповідали швидко й однозначно — так. Ті, хто не любить, або виїхали з міста, або не потрапили до вибірки.
• На запитання про причини любові до міста теж відповідали швидко, але найперше пов’язували це з особистою пам’яттю та багаторічною прив’язаністю: добра бабуся з чарівними пиріжками, могилка дідуся, дитсадок, школа, перший поцілунок у холодному під’їзді й перший секс на дачі в знайомих. Суцільна аналогія з радянським фільмом «Джентельмени удачі»: «Воркута — я там сидів. Джамбул — там тепло, там моя мама».
• Коли просив прибрати інтимно-біографічні подробиці й назвати практично-прикладні причини любити Кам’янське зараз — не вчора і не взагалі, а конкретно за щось — опитувані впадали у тривалий ступор і в кращому разі могли «вичавити» 3–4 підстави для щирої любові. Добре поміркувавши, багато хто перетелефоновував і навперебій називав силу-силенну аргументів на користь Кам’янського. Це підтверджує сентенцію: місцеві звикли до хорошого й просто не помічають його в повсякденному житті.
• Ті, хто нещодавно переїхав, відповідали значно швидше за корінних кам’янчан — могли зльоту написати з десяток позицій, що їм подобаються. Передусім новачки хвалять «правильну та зручну логістику: у будь-який кінець міста можна дістатися громадським транспортом відносно швидко й недорого». На другому місці — мальовнича природа й широкий вибір відпочинку — цивілізованого і дикого.
• «Можна надовго «зависнути», плануючи вихідні. Стільки чудових місць! Важко обрати: махнути на Голубі озера чи забратися на якусь із численних турбаз? Чи піти з наметом та вудками на острів Кохання, Вороний, Зелений, Пташиний, Дубовий — нікуди їхати не треба, вони всі в межах міста!» — випалила мені Юлія Шепілова, яка чотири роки тому приїхала з Харкова.

У лівобережному парку

• Молодші діти виявилися найневибагливішими поціновувачами міста. Їм подобається все, але досить мінімуму: ЦУМ, парк, пляж, фонтани. Ну ще  морозиво і солодка вода з бульбашками, звісно.
• Втім, літні пенсіонери також усім задоволені й, за рідкісним винятком, навіть теоретично не уявляють переїзду. Їхні «якорі» назавжди кинуті в Кам’янському, а корені намертво зрослися з міською землею. Вони вже майже нічого не хочуть змінювати — аби не стало гірше й аби здоров’я було.
• Найкритичнішими й вибагливішими виявилися підлітки 15–19 років. Попри прив’язаність, вони через одного вважають Кам’янське дещо нуднуватим і провінційним. Мріють реалізувати амбіції у великому світі великих міст і можливостей, але багато хто хотів би повернутися. Потім. Добре помандрувавши й заробивши пристойний капітал для креативного бізнесу і власного гніздечка.
• Аргументовано і докладно  відповідали люди 30–60 років. Зрозуміло чому: це активні містяни, «на утриманні» яких усі попередні категорії. Їм треба годувати малюків, оплачувати навчання й «хотілки» підлітків, допомагати старшим. А між турботами хочеться ще й самим жити по-людськи. Їм особливо потрібні залізо-бетонні причини любити місто: чим менше проблем і комфортніше побут — тим міцніша любов. Меткомбінат для підлітків — жах-трилер, а для їхніх батьків — забезпечувач робочих місць і дохідної частини бюджету. «Дим у повітря, гроші в місто» — трохи цинічно, але економічно обґрунтовано.

Зимове місто з вікна готелю Premier

— Привіт. Ти народився в Кам’янському, прожив тут понад півстоліття. Ти любиш наше місто?

— Привіт. Ну… народився я, припустімо, в Дніпродзержинську…

— Не важливо, не мудруй, відповідай по суті. Для справи треба.

— Гаразд, люблю, звісно, що за питання!

— А за що?

— Ну, сім’я, однокласники, друзі…

— Стоп! Не треба про сім’ю, могилки й садок вишневий. І про славетну історію з Брежнєвим не треба. Просто скажи, за що ти любиш місто зараз, практично й «шкурно».

— Блін… Не знаю. Нічого одразу на думку не спадає. А! Стривай, знаю! Звісно ж, вода! У нас і Дніпро, і водосховище, і безліч унікальних озер зі струмками. Он Оріль і Голубі озера чого варті. Так, води багато.

— Ех, ніякої користі від тебе…

Утім, як з’ясувалося пізніше, користь була. Не він один згадав про воду — це перше, що називали всі опитані. Наявність у місті великої ріки Дніпро та прилеглих водойм вважають головною перевагою й «візитівкою» Кам’янського. На перший погляд несподівано — не Венеція ж — але якщо добре поміркувати, то так: велика вода накладає відбиток на характер мешканців. Як гаряча пустеля, глухий ліс, безкраїй степ чи гори назавжди формують риси своїх дітей, так і ріка змінює уклад, ритми, спосіб мислення.

Від лірики до фактів і цифр

Населення: масштаб, гідний обласного центру

231 915 жителів (Держстат, оцінка на 01.01.2025). Для порівняння: Черкаси — 269 тис., Полтава — 277 тис. Кам’янське, лишаючись містом обласного підпорядкування, впевнено конкурує з «адмін-столицями».

Правий і лівий берег: діалог протилежностей

Правий берег — промислове й ділове серце, бізнес-пульс заводів і логістики. Лівий — спокійніший, затишний: житлові масиви, парки й філософські вечори біля води, грибники й рибалки. Два береги доповнюють одне одного, творячи збалансоване, живе середовище.

Найдовший мостовий перехід у Європі

Транспорт: коли шлях — не випробування, а задоволення

Кам’янське люблять називати «компактним мегаполісом». 138 км² пронизані 28 автобусними маршрутами, 3 трамвайними лініями, 11 приміськими рейсами та залізничним вузлом «Кам’янське-Пасажирське», куди щодня прибуває 24 пари потягів. Із будь-якого масиву до вокзалу — не більш ніж 30 хвилин; затори рідкі, середня швидкість у «пік» не падає нижче 34 км/год — показник, про який мріють багато великих міст.

Транспортний потенціал підсилює вантажний річковий порт, що обслуговує малотонажні судна й перевалює будматеріали та метал. Перспективи пасажирських і вантажних річкових перевезень — у плюс.

Серед новинок — прокат електросамокатів. Хоч окремих доріжок немає, молодь задоволена: щільність «самокатів» ще не критична, тож конфлікт із пішоходами, як у мегаполісах, попереду.

Освіта: майбутнє, що зростає вдома

52 дитсадки, 51 школа, 6 коледжів, 2 філії університетів («Дніпровська політехніка» та Український державний хіміко-технологічний), 3 музичні й 2 художні школи. За охопленням дітей дошкільною освітою (98 %) Кам’янське увійшло до п’ятірки кращих міст України (МОН, моніторинг-2024).

«Наші діти можуть вранці вчити живопис на правобережжі, а ввечері вигравати обласні хакатони в IT-кластер-центрі. Головне — не треба їхати з дому, аби розкрити талант», — ділиться педагог коледжу електронних технологій Ігор Дяченко.

Костел Святого Миколая. Фото Stas Yaglov

Культура й медіа: творимо, слухаємо, надихаємось

• Театр ім. Лесі Українки — 2 сцени, де Шекспір сусідить з експериментальною драмою.
• Міський історичний музей зберігає понад 23 тис. експонатів, зокрема легендарні ливарні моделі 1880-х.
• ТРЦ ЦУМ — серце дозвілля з кінотеатром, супермаркетом, бутіками й food-зоною.
• Кіноконцертний комплекс «Мир» — тут проходить дуже багато заходів.
• Радіостанція «TOP RADIO» щодня розповідає про головне й об’єднують громаду.
• Костел Святого Миколая – вражає своєю неоготичною архітектурою. 

Коли опускається завіса, містяни прямують до зелених парків; найвідоміший — у центрі правого берега, де поєднуються новорічна ялинка, колесо огляду з автодромом 1990-х, ролердром, безплатні тренажери й модернові атракціони. Wi-Fi-лавки, «ракушка»-сцена та баскетбольний майданчик. Також розвивається та стає мальовничим і затишним лівобережний парк, однією з приємних особливостей якого є водний канал, де можна взяти в оренду човен і побачити чарівну природу навколо парку. 

«У мене залишилися теплі спогади про міський парк у Кам’янському: взимку ми каталися на ковзанах, це було улюблене заняття», — ділиться Настя Завгородня.

Всередині театру. Фото lib.kam.gov.ua

Де зупинитись гостям:

• Shiller — готель із конференц-залом й рестораном. 
• Premier —камерний готель з європейським сервісом. 
• Optima — сучасні просторі номери з панорамними вікнами.
• Rodina —найпопулярніший готель серед гостей, які приїжджають у відрядження. 

Де поїсти:

В Камʼянському дуже багато різноманітних ресторанів, серед яких:

• Дача — зірка Ревізора, просторий заклад (декілька тематичних залів та затишна територія)
• Літо — простора тераса над Дніпром.
• Neggenshil — lounge-атмосфера, авторська кухня.
• Маманя — ресторан на балконі над центральним проспектом міста.
• Pirveli та OneGogi — грузинські заклади додають гастрономічної «теплоти».
• Most23|30 — новий ресторан на найдовшому в Європі мостовому переході. 

А ще вже давно розмовляють про відкриття в місті KFC та McDonald’s.

ЦУМ. Фото зі сторінки сторінки «ЦУМ» у Facebook

Спорт: сила, дух і традиції перемог

Кам’янське — місто, де спорт — частина ідентичності. Чемпіони України, Європи, світу — звідси.

• Культурно-спортивний центр «ДНІПРОВЕЦЬ» — від плавання до екзотичних єдиноборств.
• ДЮСШ №1 — чемпіони світу/Європи з веслування, боксу, козацького двобою, ММА.
• Картодром Dnipro Kart – тут відбуваються всеукраїнські змагання, а також можна поїздити в будь-який день всім бажаючим отримати гострі відчуття.
• Стадіон «Перемога» й манеж «Прометей» — тренування «олімпійців».
• 5 басейнів, зокрема новий «АкваCity».
• 70+ клубів і секцій — від баскетболу до шахів.
• Греко-римська боротьба — одна з найсильніших федерацій країни.

Картинг на Дніпробуд. Фото: Філонов Олександр

Медицина: турбота на практиці

Система охорони здоров’я:

• 5 лікарень, 6 поліклінік, 4 приватні багатопрофільні клініки.
• сучасні лабораторії.
• диспансери, центри сімейної медицини й реабілітаційні, зокрема для ветеранів.
• санаторії-профілакторії,  приватні туристичні бази та рекреаційні обʼєкти.

У 2023 році Кам’янське посіло 6-те місце в Україні за доступністю медпослуг серед міст до 300 тис. (МОЗ).

Природа, туризм і відпочинок

• Головна артерія — Дніпро з піщаними пляжами, затишними пристанями й лодочними станціями.
• Річка Оріль – її часто називають найчистішою річкою Європи. 
• Лівобережний водний канал – створює затишну та приємну атмосферу у великому жилмасиві. 
• Голубі озера на лівому березі — майже культовий обʼєкт, улюблене місце рибалок, дайверів, еко-туристів і пляжників усієї області.
• Довкола міста — безліч баз відпочинку й десятки зелених зон, де чути не шум вулиць, а вітер і сміх.

Вхід у лівобережний парк

Звідки гроші? Економіка і підприємництво

На 2025 рік: 8200 ФОПів і 1100+ підприємств. У 2024-му вони забезпечили до бюджету 1,38 млрд грн, з них 40 % — малий і середній бізнес.

Кам’янське — учасник програми U-LEAD (цифровізація адмінпослуг, стартапи). Працюють індустріальний парк, бізнес-інкубатор і інвестрада.

Торгівля й сервіс

АТБ, Сільпо, VARUS, Dmart, Veles, Епіцентр, Маркетопт – у місті безліч мережевих супермаркетів. Не вистачає, хіба що, Metro та Auchan. 

ТРЦ Dmart. Фото: rau.ua

— Привіт. Я згадав!

— Що саме?

— У нас же багатоповерховий «коробковий» центр оточений дачами й дачними селищами. І в самому центрі можна знайти приватний сектор із городами. Люди огірочки вирощують за 500 метрів від виконкому! Затишно, класно. Якщо скучив за столичним «двіжем», стрибаю в машину — 30 хвилин — і я у Дніпрі. Потусив, попсихував у заторах — і додому, «змивати суєту». А до Києва — потягом 5 годин.

— От! Хоч якась від тебе користь! Я ж кажу: «Тисяча й один привід любити Кам’янське», але про все в одній статті не напишеш — і так лонгрід вийшов.

Звісно, якщо на весь перелічений позитив накласти недоліки, враження «збалансується», але, гадаю, любов таки залишиться «у плюсі». Земляки, коли наступного разу вам захочеться без приводу вилити жовч у бік Кам’янського — зупиніться, згадайте, що хорошого значно більше.

Зібрав позитив, прикладав «компреси» й підготував матеріал до публікації Валентин Корж