Фото ілюстративне: pexels
Верховна Рада України 7 жовтня 2025 року ухвалила за основу з доопрацюванням у першому читанні проєкт Закону України «Про кредитну історію» — нову редакцію документа, що має замінити чинний закон «Про організацію формування та обігу кредитних історій». Проєкт подано народною депутаткою Ольгою Василевською-Смаглюк та групою парламентарів, а зареєстрований він був ще 5 вересня цього року після доопрацювання попередньої версії №12260 від 2024 року.
Законопроєкт визначає сучасні правові й організаційні засади ведення кредитних історій — від збору та зберігання даних до контролю за діяльністю бюро кредитних історій (БКІ). Його мета — підвищити якість інформації на ринку кредитування, забезпечити захист прав позичальників і зробити обмін даними більш безпечним та прозорим.
Основні нововведення:
Регулярне оновлення даних.
Банки, фінансові установи та інші постачальники даних будуть зобов’язані щомісяця оновлювати інформацію про виконання зобов’язань позичальників. Це має усунути проблему застарілих або неповних кредитних історій.
Триваліший строк зберігання даних.
Кредитні історії зберігатимуться до 10 років після завершення кредитного правочину. Це відповідає міжнародній практиці й дозволить банкам точніше оцінювати кредитоспроможність клієнтів.
Захист від шахрайства.
Закон запроваджує механізм відмови від укладання кредитних договорів — фізична особа зможе подати заяву до бюро про небажання укладати кредитні правочини. У разі порушення цього запобіжника кредитний договір вважатиметься нікчемним.
Доступ до історій зниклих або померлих осіб.
Під час воєнного стану близькі родичі зниклих безвісти отримають право переглядати їхні кредитні історії. Таке саме право матимуть родичі померлих осіб за наявності відповідних документів.
Автоматизована перевірка цивільного стану.
Кредитори отримають можливість перевіряти через державні реєстри, чи не є позичальник померлим або зниклим безвісти, що має унеможливити шахрайські кредити “на мертвих душ”.
Заборона несанкціонованого доступу.
Використання інформації з кредитних історій третіми особами без згоди клієнта буде заборонено. Порушення каратиметься відповідно до закону.
Контроль Національного банку України.
НБУ визначатиметься як уповноважений орган, що здійснюватиме державний нагляд за діяльністю бюро кредитних історій, перевірятиме їхню репутацію, структуру власності та кіберзахист.
Публічний реєстр бюро кредитних історій.
Створюється електронний Реєстр БКІ, відкритий для громадян і фінансових установ. Це дозволить перевірити, які компанії мають право працювати з кредитними даними.
Міжнародний обмін даними.
Закон визначає перелік держав, із якими дозволено транскордонний обмін кредитними історіями — серед них країни ЄС, США, Канада, Велика Британія, Японія. Водночас обмін з державами-агресорами забороняється.
За даними пояснювальної записки до проєкту, бюро кредитних історій відіграють критичну роль у зниженні рівня неповернених кредитів. Проте чинний закон не передбачає ефективного оновлення інформації, а процеси її актуалізації є занадто складними. Новий закон має змінити цю ситуацію, зробивши дані більш точними та оперативними.
Окрім того, документ спрямований на виконання міжнародних зобов’язань України, визначених у Меморандумах про економічну та фінансову політику, підписаних із партнерами у 2024–2025 роках.
Проєкт ухвалено за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини 1 статті 116 Регламенту Верховної Ради. Це означає, що парламентський Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики має внести уточнення з урахуванням пропозицій, які надійшли під час розгляду.
Після цього документ може бути винесений на повторне перше читання або розгляд у другому читанні, якщо комітет узгодить остаточну редакцію.
Очікуваний результат — підвищення прозорості кредитного ринку, кращий захист прав споживачів і зменшення випадків шахрайства.
Юлія Шепілова
