Фото ілюстративне: pexels
25 липня на сайті електронних петицій Кабінету Міністрів України з’явилася ініціатива, яка викликала справжній резонанс. Авторка Юлія Візьонок пропонує нарешті врегулювати діяльність рієлторів: зробити реєстрацію та сертифікацію обов’язковими, а правила співпраці з клієнтами — прозорими.
Петиція вже зібрала понад 25 тисяч підписів і формально стала обов’язковою для розгляду урядом. Попереду ще сорок днів збору голосів, але суспільна підтримка свідчить: проблема болить мільйонам українців.
У більшості країн логіка проста: за послугу платить той, хто її замовив. В Україні ж на ринку нерухомості діє протилежне правило. Замовником роботи рієлтора виступає власник житла — орендодавець або продавець. Але оплачує все покупець чи орендар.
У Кам’янському середня рієлторська комісія становить 100% від місячної орендної плати. При купівлі нерухомості йдеться про 2–5% від вартості угоди. Це суми, які для багатьох стають непосильними, особливо коли мова йде про оренду.
Пошук квартири сьогодні майже завжди починається в інтернеті. Але значну частину ринку фактично “перехопили” рієлтори. Вони масово копіюють оголошення власників, прибирають прямі контакти і змушують потенційних орендарів чи покупців виходити на зв’язок лише через себе.
Таким чином людина, яка не планувала звертатися до посередника, опиняється без вибору. Рієлтор показує квартиру, оформлює договір — і за це вимагає плату.
“Я самостійно знайшов житло через сайт оголошень, але номер телефону власника мені не дали. Сказали: хочеш квартиру — плати через агентство. У результаті віддав 10 тисяч гривень просто за доступ до ключів”, — розповідає мешканець Кам’янського Сергій.
Ще одна проблема — рієлтори часто уникають будь-якої відповідальності після угоди. Скарги на конфлікти з власниками, помилки в документах чи інші проблеми зазвичай залишаються без уваги.
“Рієлтор отримав гроші, підписав договір і зник. Коли через два місяці власник почав підвищувати орендну плату, мені просто сказали: вирішуйте самі. Тобто ніякого захисту клієнт не має”, — розповідає Олена, яка знімала житло в Дніпрі.
Через відсутність законодавчих вимог більшість посередників не реєструють діяльність, не сплачують податки і працюють у “сірій зоні”. За оцінками учасників ринку, щороку через цей механізм проходять сотні мільйонів гривень.
Фактично це величезний сектор економіки, де не діють ні прозорі правила, ні механізми захисту споживачів.
Автори ініціативи закликають уряд ухвалити низку змін:
Також пропонується створити міжвідомчу групу, яка має виробити оптимальну модель регулювання — із залученням Мінекономіки, Мін’юсту, податкової служби, профільних асоціацій та громадських ініціатив.
Формально уряд мусить розглянути петицію. Але спроби врегулювати ринок робилися й раніше — безрезультатно. Однією з причин експерти називають сильне лобі частини рієлторських компаній, які не зацікавлені у прозорих правилах.
Втім, масштаб суспільного обурення цього разу може стати вирішальним аргументом.
Петиція ставить питання, яке десятиліттями залишалося без відповіді: чому українці мають платити за послугу, якої не замовляли, і при цьому не отримують жодних гарантій?
Громадяни хочуть не лише прозорих цін і договорів, а й простого принципу справедливості: хто замовляє послугу — той і платить.
Юлія Шепілова
